Ухвала суду № 56821243, 31.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на виробниче приміщення в порядку спадкування,

заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року ОСОБА_1 в позові до Сарненської міської ради Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на виробниче приміщення в порядку спадкування відмовлено.

В подані апеляційній скарзі представник позивача вважає рішення суду першої інстанції незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що позивач є спадкоємцем після смерті батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Останньому на праві власності належала земельна ділянка, на якій до 1991року ним збудовано виробничий будинок типу ангар, однак право власності на яке відсутнє.

Покликається на порушення судом ст.179 ЦПК України, оскільки ним не досліджено та не надано оцінки доказам у справі, зокрема, даним технічного паспорту на ангар від 5.11.2015року, державному акту на земельну ділянку та поясненням представника у судовому засіданні.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

За змістом ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Тобто, для того, щоб майно увійшло до спадкової маси, воно повинно належати спадкодавцю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належні, допустимі докази того, що на час смерті ОСОБА_4, тобто на момент відкриття спадщини, спірне приміщення ангару належало спадкодавцеві.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що на підставі договору дарування від 24 серпня 1992року позивач є власником незакінченого будівництвом цегляного житлового будинку та належних до нього господарських приміщень: гаража, хліва, вбиральні, вигрібної ями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі Державного акту виданого 25.03.1998року власником земельної ділянки площею 0,25га, розташованої на території Сарненської міської ради був ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Місцезнаходження (адреса) даної земельної ділянки в акті відсутня.

В порядку спадкування, за рішенням Сарненського районного суду від 15 жовтня 2015року, власником цієї земельної ділянки став ОСОБА_1

Доводячи обставини про належність батькові приміщення ангару за адресою АДРЕСА_1, позивач надав суду ксерокопію технічного паспорту на виробничий будинок ангар виготовлений 5 листопада 2015 року.

Оцінивши вказані письмові докази у відповідності до вимог ст.212 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що останні не є правоустановчими документами і за своєю правовою природою їх не замінюють.

Вказані докази в сукупності не свідчать про набуття за життя ОСОБА_4 права власності на ангар, а відтак перехід права власності на нього в порядку спадкування від спадкодавця до спадкоємця не можливий.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.