Рішення № 56821025, 29.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Демянчук С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Вох В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості коштів за кредитним договором, процентів нарахованих за кредитом та пені.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2016 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кредитну заборгованість і проценти за користування кредитом станом на 24 вересня 2014 року за договором про надання споживчого кредиту №11072746001 від 10.11.2006 року в розмірі 47 851 швейцарських франків 21 сантимів, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту і сплати процентів за кредит в розмірі 622 швейцарських франків 65 сантимів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року складає 8 609 грн. 31 коп.

Стягнуто порівну із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» кошти на відшкодування судових витрат в справі в сумі 3 654,00 грн.

Вважаючи дане рішення в частині солідарного стягнення з нього заборгованості за кредитним договором незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що від імені ОСОБА_1 має місце підпис, як на першій так і на другій сторінці договору поруки, який йому не належить. Жодних дій по вказаному Договору не вчиняв. Ухвалою Рівненського міського суду у справі №569/16079/14-ц було призначено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №1.1-72/15 від 21.08.2015 року підписи від імені Поручителя в особі ОСОБА_1 на лицевій та зворотній сторонах в договорі поруки №57280 від 10 листопада 2006 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

07.12.2015 року ним було подано клопотання про зупинення провадження у справі №569/16079/14-ц до вирішення пов'язаної із нею справи №569/16347/15-ц, яка розглядається у Рівненському міському суді за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору поруки від 10 листопада 2006 року №57280. Ухвалою Рівненського міського суду від 30.12.2015 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження йому було відмовлено.

Вважає, Рівненський міський суд не звернув уваги, що визнання недійсним кредитного договору у справі №569/16347/15-ц впливає на вирішення даної справи.

Крім того, не погоджується з розміром заборгованості, оскільки підтримував клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке судом було відхилено, як безпідставне.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення в частині стягнення солідарно із ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» кредитної заборгованості скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» у цій частині відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не явилися, хоча завчасно у встановленому законом порядку були повідомлені про місце та час розгляду справи.

Таку неявку колегія суддів вважає без поважних причин, а тому приходить до висновку про можливість розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 10 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11072746001.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк надав ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 74 400,00 (сімдесят чотири тисячі чотириста) швейцарських франків, а ОСОБА_2 зобов'язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 09.11.2023 року та сплачувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 7,99 % річних.

Вказана процентна ставка протягом дії договору не змінювалася, а тому твердження в апеляційній скарзі про одностороннє її підвищення банком не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні достатніми доказами.

Взяті на себе зобов"язання по своєчасному погашенню кредиту відповідно до графіку, ОСОБА_2 порушила, чим допустила заборгованість по ньому.

Станом на 24.09.2014 року заборгованість ОСОБА_2 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 48 473,86 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року складає 670 243.64 грн., з яких: 44 494,60 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 615 222,79 грн. - кредитна заборгованість; 3 356,61 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 46 411,54 грн. - заборгованість по процентах; 363,76 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 5 029,67 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 258,89 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року становить 3 579,64 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Дана заборгованість перед позивачем не погашена.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком суми заборгованості за кредитним договором. Такий розрахунок ОСОБА_2 достатніми доказами не спростовані.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення такої заборгованості з ОСОБА_2 оскільки у відповідності до ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частин, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити проценти.

За Кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

У своїй позовній заяві банк ставить вимогу про стягнення заборгованості по кредиту в солідарному порядку також і з ОСОБА_1, як поручителя по кредитному договору.

На обґрунтування своїх вимог банк посилається на те, що з ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 57280 від 10 листопада 2006 року.

Відповідно до умов цього договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.

В суді першої інстанції та в апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що ним будь-якого договору поруки з банком не укладалося, такого договору він не підписував і його він бачить вперше, а тому вважає вимоги банку про солідарне стягнення заборгованості за кредитом є безпідставним.

Судом першої інстанції по справі призначалася судова почеркознавча експертиза за висновком якої № 1.1-72/15 від 21.08.2015р. підписи від імені поручителя ОСОБА_1 на лицевій та зворотній стороні договору поруки № 57280 від 10.11.2006р. виконані не ним, а іншою особою.

При постановленні рішення, судом першої інстанції такі висновки експертизи неприйняті до уваги та не надано будь-якої оцінки цим висновкам.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог банку щодо солідарного стягнення заборгованості по кредиту з ОСОБА_1 як поручителя, оскільки наданий банком вищевказаний договір поруки є неналежним та недопустимим доказом по справі.

У зв"язку з встановленими доказами по справі рішення суду першої інстанції, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1 підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких вимог банку.

Керуючись ст. ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2016 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 скасувати.

В задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіі процентів за користування кредитом станом на 24 вересня 2014 року за договором про надання споживчого кредиту №11072746001 від 10.11.2006 року в розмірі 47 851 швейцарських франків 21 сантимів, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту і сплати процентів за кредит в розмірі 622 швейцарських франків 65 сантимів, що за курсом НБУ станом на 24.09.2014 року складає 8 609 грн. 31 коп. відмовити.

В частині стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення в частині стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 3 654,00 грн.(три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Демянчук

А.М. Шеремет