Рішення № 56819405, 22.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2778/15-ц Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 22-ц/780/1217/16 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 23 22.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

у березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 08.08.2012 року між ним та компанією Business Immigration Recruitment Ltd, в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 укладено договір про надання юридичних, консультаційних і інших послуг, отримання роботи в Британії і інших країнах Європи, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати позивачу юридичні консультації щодо працевлаштування останнього і цей договір діє протягом 12 місяців з дня внесення позивачем грошових коштів в розмірі 4000 Євро.

На виконання цього договору між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 08.08.2012 року укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг з працевлаштування у Канаді, відповідно до якого позивач передав відповідачу 50% передоплати у розмірі 20200 грн.

Відповідач узяв передоплату і істотно порушив умови договору, оскільки свої зобов'язання взагалі не виконує в зв'язку з чим позивачу завдано шкоди і він значною мірою позбавляється того, що до березня 2015 року так і неотримав роботу, просив спірний договір розірвати та стягнути на свою користь 49557,93 грн., що еквівалентно 4000 Євро і 20000 грн. за завдану моральну шкоду.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Розірвано договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з працевлаштування за кордоном від 08 серпня 2012 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, відомості про паспорт та код платника податків в матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_2, (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) сплачені кошти відповідно до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг з працевлаштування за кордоном від 08 серпня 2012 року у розмірі 20 200 (двадцять тисяч двісті) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, відомості про паспорт та код платника податків в матеріалах справи відсутні) на користь ОСОБА_2, (зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 745 (сімсот сорок п"ять) гривень 59 (п"ятдесят дев"ять) копійок та витрати пов"язані із розміщенням оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» у розмірі 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційний скарзі позивач просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 08.08.2012 року між позивачем та компанією Business Immigration Recruitmtnt Ltd, в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 укладено договір про надання юридичних, консультаційних і інших послуг, отримання роботи в Британії і інших країнах Європи, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надавати позивачу юридичні консультації щодо працевлаштування останнього і цей договір діє протягом 12 місяців з дня внесення позивачем грошових коштів в розмірі 4000 Євро.

На виконання цього договору між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 08.08.2012 року укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг з працевлаштуванняу Канаді, відповідно до якого позивач передав відповідачу 50% передоплати у розмірі 20200 грн.

Встановивши, що відповідач істотно порушив умови договору, оскільки свої зобов'язання щодо працевлаштування взагалі не виконує, що позивачу завдано шкоди у розмірі сплаченої передоплати чим він значною мірою позбавляється того, що до березня 2015 року так і неотримав роботу, суд задовольнив позов в частині повернення передоплати. Відмовляючи в задоволенні вимог щодо оплати правової допомоги, суд виходив з того, що на підтвердження цього не надано належних і допустимих доказів. В частині стягнення моральної шкоди, суд відмовив з тих підстав, що позивач її наявність не довів. Такий висновок суду щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відповідає обставинам справи та вимогам закону, оскільки ні норми ЦК України, які встановлюють відповідальність за порушення зобов'язань за договором, ні самим договором такої відповідальності не передбачають такого правового наслідку порушення зобов'язань за довговором як відшкодування моральної шкоди, тому в цій частині правильне по суті рішення відповідно до ч. ст. 308 ЦПК України скасоване бути не може з одних лише формальних міркувань.

Законним рішення є і в частині повернення лише передоплати за спірним договором. Позивач просить достягнути суму у розмірі 29507,93 грн., що разом із стягнутою судом сумою буде дорівнювати еквівалент у розмірі 4000 Євро, що визначено укладеним між позивачем та компанією Business Immigration Recruitmtnt Ltd, в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 договором від 08.08.2012 року про надання юридичних, консультаційних і інших послуг, отримання роботи в Британії і інших країнах Європи. Проте такі вимоги є необгрунтованими, оскільки відповідно до спірного договору ця частина суми відповідачу не передавалася, а згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору повертається лише та сума, яка була передана і зобов'язання за рахунок цієї суми не виконано.

Обгрунтованим є висновок суду і в поверненні суми саме в гривні, оскільки передано було саме ця грошова одиниця. Іншого порядку розрахунку між сторонами не визначалось. Але в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягення правової допомоги рішення суду підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_4 17 березня 2015 року було укладено договір про надання правової допомоги, на виконання якого адвокатом здійснено наступне: попередня консультація, підписано договір та передано документи, вивчено та надано правовий аналіх матеріалам, досліджено судову практику у подібних правовідносинах, завірено документи та подано їх до суду, що розраховано відповідно до Постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 та підтверджується наданим розрахунком на суму 5000 грн. Підтвердженням оплати цих послуг є прибутковй касовий ордер на цю суму, що спростовує висновки суду про відсутність доказів витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про розподіл судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2015 року в частині відмови стягнення судових витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді