Ухвала суду № 56815440, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2016 року м. Київ К/800/8687/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

визнати неправомірною бездіяльності Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі щодо проведення йому перерахунку пенсії за період з 07.10.2009 по 21.10.2011 та починаючи з 01.01.2015;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у 10-денний строк витребувати з Військового комісаріату м. Севастополя його пенсійну справу, поставити його на облік, здійснити перерахунок, індексацію та виплату пенсії за 07.10.2009 по 21.10.2011 та з 01.01.2015, а також виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії;

зобов'язати Пенсійний фонд України в особі Управління міжнародного співробітництва витребувати в Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області його пенсійну справу і довідку про дату припинення виплати пенсії, поставити його на облік та проводити на постійній основі перерахунок та індексацію пенсії, здійснюючи зарахування коштів на рахунок по місцю постійного проживання в державі Ізраїль;

зобов'язати відповідачів надати йому виписку із розпорядження про перерахунок/поновлення пенсійних виплат.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 07.10.2009 по 21.10.2011 скасовано. Провадження в цій частині закрито. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що з 24.01.1998 до часу виїзду на постійне місце проживання до держави Ізраїль ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Севастополі та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль виплату пенсії позивачеві було припинено.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.03.2012 у справі № 2а-5358/11 визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі та зобов'язано відновити ОСОБА_1 з 21.10.2011 виплату пенсії за вислугу років.

У серпні та вересні 2015 року позивач звертався до Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із запитами з приводу поновлення виплати пенсії, проте вказані звернення залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що для поновлення виплати пенсії позивач повинен був особисто звернутись із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Так, за змістом частини 2 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 № 2262-XII пенсії, призначені звільненим зі служби особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Пунктом 2 частини 1 статті 49 вказаного Закону передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 51 Закону № 1058-IV під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 р. № 25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наведені положення Закону № 1058-IV визнано неконституційними.

В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначено тимчасово окупованою територію.

Частиною 2 статті 7 названого Закону передбачено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до пункту 14-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 р. № 234 (далі - Порядок).

Згідно пункту 2 цього Порядку пенсійне забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та надання таким особам соціальних послуг здійснюються визначеними Пенсійним фондом України головними управліннями Пенсійного фонду України, а осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів, - управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 13-4 від 07.07.2014 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 р. за № 804/25581, головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області визначено органом, що здійснює пенсійне забезпечення та надає соціальні послуги особам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом пунктів 3, 4 Порядку особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред'являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку переказ пенсії особам проводиться за умови подання щороку до 31 грудня територіальному органові документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, або паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон). У разі неподання зазначених документів виплата пенсії припиняється з 1 січня наступного року та поновлюється після їх подання.

Враховуючи, що позивач із заявою про отримання пенсії до органу, що призначає пенсію, не звертався, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2015.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 07.10.2009 по 21.10.2011 та закриваючи провадження в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока