Ухвала суду № 56815294, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/13660/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Костенка М.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 826/12785/13-а за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ),

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПІ щодо складання 5.07.2013 довідки про результати зустрічної звірки Товариства щодо неможливості підтвердження фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.- Дрейфус» за вересень 2012 року, щодо визнання нікчемними правочинів, вчинених Товариством за вересень 2012 року.

Зазначило, що у ДПІ були відсутні підстави для складання довідки щодо результатів зустрічної звірки.

11 вересня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 5.07.2013 ДПІ на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України була здійснена зустрічна звірка Товариства щодо неможливості підтвердження ним фінансово-господарських операцій з ТОВ «В.О.Р.Г.- Дрейфус» за вересень 2012 року, за наслідками якої 5.07.2013 була складена довідка.

У довідці зазначено, що Товариством у порушення вимог ч. 5 ст. 203, ч.,ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України були вчинені правочини які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Крім того, були відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у ТОВ «В.О.Р.Г.- Дрейфус», які підпадають під визначення статей 22, 185, 188, 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Пунктом 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року (далі - Порядок), передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Відповідно до п. 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суди обґрунтовано зазначили, що 16.04.2013 ДПІ був направлений Товариству запит щодо надання інформації, на який 29.05.2013 Товариством була надана відповідь.

Таким чином, податковим органом не був порушений механізм здійснення зустрічної звірки Товариства.

Згідно з п. 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Крім того, факт складення довідки є обставиною, що не порушує охоронюваних законом прав та інтересів Товариства та не породжує для нього правових наслідків. Зазначена довідка є службовим документом і носієм доказової інформації і не може вважатися рішенням суб'єкта владних повноважень.

Складання довідки та встановлення ДПІ відповідних порушень Товариством законодавства є дискреційними повноваженнями, виключною компетенцією податкового органу, висновки довідки, як і дії щодо їх зазначення не можуть бути скасовані в судовому порядку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Костенко М.І.