Ухвала суду № 56815248, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ К/800/37765/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року

у справі №804/10777/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМК-ГРУП»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМК-Груп» (далі - позивач, Товариство) звернулось в суд адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів України в Дніпропетровській області (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ферріт-Д» за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, за результатами якої складений акт перевірки від 26 червня 2013 року № 2453/224/37070230;

визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ОМК-Груп» за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, в електронній базі даних АІС «Податковий блок «Деталізованій інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкових зобов'язань у розмірі 22 404, 23 грн. та суми податкового кредиту у розмірі 16 883, 55 грн.;

- визнати протиправними дії Інспекції щодо викладення в акті перевірки від 26 червня 2013 року №2453/224/37070230 висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д», код за ЄДРПОУ 36441206 за травень, червень, серпень, вересень 2012 року нікчемними по ланцюгу до покупців: ТОВ НПП «Адамант», ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», ДП «Укрспецвагон».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року закрито провадження в адміністративній справі в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій Інспекції щодо викладення в акті перевірки від 26 червня 2013 року №2453/224/37070230 висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів між Позивачем та ТОВ «Ферріт-Д», код за ЄДРПОУ 36441206 за травень, червень, серпень, вересень 2012 року нікчемними по ланцюгу до покупців: ТОВ НПП «Адамант», ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин», ДП «Укрспецвагон».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ферріт-Д» за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, за результатами якої складений акт перевірки від 26 червня 2013 року №2453/224/37070230; визнано протиправними дій Інспекції щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, в електронній базі даних АІС «Податковий блок «Деталізованій інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкових зобов'язань у розмірі 22 404, 23 грн. та суми податкового кредиту у розмірі 16 883, 55 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами відповідача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17 червня 2013 року Інспекцією прийнято наказ № 682 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства.

Вищезазначений наказ було направлено на адресу Товариства 21 червня 2013 року рекомендованим листом з повідомленням та отриманий позивачем 27 червня 2013 року. що підтверджується чеком про відправлення поштової кореспонденції та рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача Інспекцією складено акт перевірки від 26 червня 2013 року № 2453/224/37070230.

На підставі названого акта перевірки Інспекцією в електронній базі даних АІС «Податковий блок «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, а саме суми податкових зобов'язань відкориговано у розмірі 22 404, 23 грн., суми податкового кредиту - в розмірі 16 883, 55 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зробили висновки про протиправність дій податкового органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Так, встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України положень під час здійснення контрольного заходу порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Так, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізованими нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови, за яких податковий орган може приступити до проведення документальних позапланових невиїзних перевірок. Водночас, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, оскільки з наказом про проведення перевірки Товариство було ознайомлене вже після реалізації відповідачем своєї компетенції щодо проведення перевірки, дії з проведення контрольного заходу щодо позивача - є незаконними, а правові наслідки такого заходу - відсутні.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року № 21-425а14 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 43075087).

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є.Маринчак