Ухвала суду № 56815110, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/42015/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

при секретарі Лопушенко О.В.,

за участю:

представника позивача Чепурної І.В.,

представника відповідача Бєлячкової О.В.,

провівши в відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року відділення Фонду пред'явило в суді позов, в якому просило стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році в розмірі 19 523 307,36 гривень, а також пеню в розмірі 273 326, 34 гривень за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, а всього 19 796 633, 72 гривень.

В обґрунтування позову відділення Фонду зазначило, що всупереч вимогам статей 19, 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 875-XІI) ПАТ «Укртрансгаз» не забезпечило працевлаштування інвалідів та не сплатило за це адміністративно-господарські санкції та пеню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь відділення Фонду адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 19 523 307,36 гривень та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 273 326, 34 гривень, а всього 19 796 633, 72 гривень.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ «Укртрансгаз» посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу відділення Фонду просить відмовити ПАТ «Укртрансгаз» в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Закон № 875-XІI для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 50 Закону України 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - № 5067-VI) роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом створення умов для реалізації громадянами права на працю.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 18 Закону № 875-XІI встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів № 10-ПІ за 2014 рік, поданого ПАТ «Укртрансгаз», середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 23 189 осіб, кількість штатних працівників інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях - 928 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність склала 715 осіб.

На підтвердження вжиття заходів для працевлаштування протягом 2014 року інвалідів ПАТ «Укртрансгаз» надало копії звітів форми №3-ПН, що подавались ним та його відокремленими підрозділами до центрів зайнятості, а саме: Куп'янським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Запорізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Херсонським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Шебелинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», Пролетарським виробничим управлінням підземного зберігання газу філії УМГ «Харківтрансгаз», Криворізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз», філією УМГ «Донбастрансгаз», Первомайським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», Луганським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», Макіївським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Донбастрансгаз», філією УМГ «Черкаситрансгаз», Золотоніським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Барським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Кременчуцьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Олександрівським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Гайсинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз», Сумським лінійним виробничим управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Мринським виробничим управлінням підземного зберігання газу філії УМГ «Київтрансгаз», Диканським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Бердичівським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз», Стрийським виробничим управлінням підземного зберігання газу філії УМГ «Львівтрансгаз», Угерським виробничим відділенням ремонтних і сервісних послуг філії УМГ «Львівтрансгаз», Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Львівтрансгаз», філією УМГ «Львівтрансгаз», філією УМГ «Прикарпаттрансгаз», Долинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», Хустським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВРТП «Укргазенергосервіс», оздоровчим комплексом «Ялта» філії «Агрогаз», «Риб'яницький сільськогосподарський комплекс» філії «Агрогаз», філією «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи».

Водночас, доказів на підтвердження того, що інші відокремлені підрозділи ПАТ «Укртрансгаз» такі як: філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», філія «Управління «Укргазтехзв'язок», філія «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз», філія «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «Сіат», філія «Науково-дослідний інститут транспорту газу», також щомісяця подавали до центрів зайнятості звітність за формою №3-ПН протягом 2014 року відповідачем не надано.

Окрім того, всі звіти по формі №3-ПН, подані ПАТ «Укртрансгаз» до Київського міського центру зайнятості, містять відмітку «ні» про відмову щодо укомплектування вакансій за сприяння Державної служби зайнятості України.

Разом з тим, доводи ПАТ «Укртрансгаз» щодо подання протягом 2014 року звітів по формі №3-ПН та подання таких звітів з позначками «вакансії для інвалідів» його відокремленими підрозділами, а саме: філією УМГ «Прикарпаттрансгаз», філією УМГ «Харківтрансгаз», філією «Науково-дослідний інститут транспорту газу», філією УМГ «Київтрансгаз», філією «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз», ФІлією «Агрогаз», філією «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд», УМГ «Львівтрансгаз», філією УМГ «Донбастрансгаз», філією «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи», філією «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс», Філією «Управління «Укргазтехзв'язок», філією «Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки «Сіат», спростовуються наявними в матеріалах справи копіями листів центрів зайнятості.

Оскільки ПАТ «Укртрансгаз» та його відокремлені підрозділи не інформували службу зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, шляхом подання звіту форми № 3-ПН, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про невжиття ним передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Доводи касаційної скарги ПАТ «Укртрансгаз», що у випадку, коли специфіка його роботи визначає, що більшість посад пов`язана з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, їх працевлаштування має відбуватися з урахуванням такої специфіки, і при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати інший норматив по створенню робочих місць призначений для працевлаштування інвалідів ніж встановлений частиною першою статті 19 Закону № 875-XІI не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За змістом статті 19 Закон № 875-XІI для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Будь-яких виключень з правил проведення розрахунку нормативу робочих місць, призначених для інвалідів, пільгових або пом'якшуючих умов для підприємств певної галузі, норми Закону № 875-XІI не містять.

Отже, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен розраховуватися відповідачем, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 4 липня 2011 року (справа № 21-159а11), яка відповідно до приписів статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Оскільки порядок розрахунку нормативу для працевлаштування інвалідів не залежить від виду діяльності підприємства та існуючих на ньому умов праці, то розрахунок цього нормативу для ПАТ «Укртрансгаз», виходячи із середньооблікової чисельності його штатних працівників, є правильним.

З огляду на наведене, висновок судів щодо обґрунтованості позову відділення Фонду та адміністративно-господарських санкцій в розмірі 19 523 307,36 гривень та пені за несвоєчасну їх сплату у розмірі 273 326, 34 гривень є правильним.

Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, то відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников