Ухвала суду № 56814805, 24.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20203/14-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Маліновська В.М.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/2515/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Столичний» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати

за апеляційною скаргою Житлово- будівельного кооперативу «Столичний»

на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ЖБК «Столичний» в якому з урахуванням зменшених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з грудня 2008 року по серпень 2012 року в сумі 68 451 грн. 54 коп. без вирахування податків і обов'язкових платежів. та просив провести індексацію заробітної плати.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 01 грудня 2008 року позивача зараховано на посаду бухгалтера у ЖБК «Столичний», з посадовим окладом 1221, 00 грн. щомісяця згідно штатного розпису. При цьому, 10 серпня 2012 року головою правління ЖБК «Столичний» видано наказ про виплату премії на суму 13508 грн. 54 коп. Крім того, зазначає, що з грудня 2008 року Позивач не отримує заробітної плати внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати тому, позивач змушений був звернутись із вказаним позовом до суду.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року позов ОСОБА_2 до ЖБК «Столичний» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати - задоволено частково.

Стягнуто з ЖБК «Столичний» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з грудня 2008 року по серпень 2012 року включно у сумі 68 451 грн. 54 коп. без вирахування податків і обов'язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення суду у межах стягнення з ЖБК «Столичний» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату за один місяць у розмірі 1 221,00грн.

Стягнуто з ЖБК «Столичний» на користь держави судовий збір у розмірі 684 грн. 51 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ЖБК «Столичний» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Та зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими та ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства.

Також зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права. Крім того зазначає, що заборгованості по заробітній платі перед позивачем не має. Позивач перебуваючи на посаді бухгалтера в ЖБК «Столичний» нараховував заробітну плату всім працівникам, в тому числі і собі, відомості про отримання заробітної плати зберігались у позивача, який використовуючи доступ до документації та печатки кооперативу, шляхом шахрайства, неодноразово підроблював довідки про не отриману ним заробітну плату з грудня 2008 року

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Відповідач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду переглядається в межах доводів апеляційної скарги, а саме в частині стягнення з ЖБК «Столичний» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з грудня 2008 року по серпень 2012 року включно у сумі 68 451 грн. 54 коп. без вирахування податків і обов'язкових платежів. В іншій частині рішення суду не переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що з 01 грудня 2008 року позивача зараховано до ЖБК «Столичний» на посаду бухгалтера, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу б/н від 01 грудня 2008 року (а.с. 2)

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії наказу №1/30 від 30 вересня 2013 року позивача звільнено із займаної посади бухгалтера в ЖБК «Столичний» з 30 вересня 2013 року, за підробку бухгалтерсько-фінансових документів відповідача згідно ч.2 ст.41 КЗпП України (а.с. 40).

З наявної в матеріалах справи копії наказу № 07 від 10 серпня 2012 року ОСОБА_2 премійовано в серпні 2012 року за добросовісне виконання своїх службових обов'язків та проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги за період з січня по листопад 2008 року з розрахунку один посадовий оклад в місяць, що складає 13 508 грн. 54 коп. (а.с. 3)

Відповідно до Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_2 Форма ОК-5 від 03 серпня 2012 року ОСОБА_2 за період з грудня 2008 року по серпень 2012 року з джерела отримання по коду 23377813 ЖБК «Столичний» нараховувались певні суми заробітку, а саме: за грудень 2008 року - 1200,00 грн.; за січень 2009 року - 1240 грн.; з лютого 2009 року по липень 2012 року включно - 1221,00грн. щомісячно; за березень - травень 2011 року одноразова виплата в сумі 3663,00грн. була здійснена у березні 2011 року, що на кожен з місяців складає по 1221,00грн. Та за серпень 2012 року було здійснено нарахування на суму 14 729 грн. 54 коп.(а.с. 4- 6, 128-130)

Частино 1 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується

Відповідно до ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами нормами.

У відповідності до положень ст.2 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ниморган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а)загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б)розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в)сума заробітної плати, що належить до виплати.

Частиною 1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці». визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво

трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

ЖБК «Столичний» не надало суду доказів на обґрунтування того, що ОСОБА_2 в період з грудня 2008 року по серпень 2012 року виплачувалась заробітна плати.

Крім того, посилання ЖБК «Столичний» на те, що наказ № 07 від 10 серпня 2012 року про преміювання ОСОБА_2 за серпень 2012 року сфальсифікований позивачем є необґрунтованими, оскільки всупереч вимог ст.60 ЦПК України відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з грудня 2008 року по серпень 2012 року включно у сумі 68 451 грн. 54 коп. без вирахування податків і обов'язкових платежів.

Доводи апелянта про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права. Колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.

Оскільки судом першої інстанції вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, однак, знаючи, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа відповідачем не було вжито заходів, щоб дізнатись про її рух.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Житлово- будівельного кооперативу «Столичний» - відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: