Постанова № 56814528, 29.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р.Справа № 916/4960/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 028200 від 15.08.2014)

від Одеської міської ради: не зявився

від ВК Одеської міської ради: не зявився

від ТПФ Успіх ТОВ: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 22.06.2015)

від ТОВ Торговельно-посередницька фірма Успіх-Престиж: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11 лютого 2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви

по справі № 916/4960/15

за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів

- Виконавчого комітету Одеської міської ради

- Торговельно-посередницької фірми Успіх товариства з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-посередницька фірма Успіх-Престиж

про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до виконавчого комітету Одеської міської ради та торговельно-посередницької фірми "Успіх" товариства з обмеженою відповідальністю, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-посередницька фірма "Успіх-Престиж", про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності ТПФ "Успіх" ТОВ серія САЕ №067095 від 12.07.2010р. на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно-побутовими приміщеннями, які розташовані в м. Одесі, по проспекту Маршала Жукова, 2-а.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2015 за позовними матеріалами №916/4960/15 (суддя Степанова Л.В.) повернуто без розгляду позовну заяву Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Торговельно-посередницької фірми Успіх Товариства з обмеженою відповідальністю за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-посередницька фірма Успіх-Престиж про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2016 року ухвалу господарського суду Одеської області від 17 грудня 2015 року по справі №916/4960/15 було скасовано, позовну заяву заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради з доданими до неї матеріалами направлено до господарського суду Одеської області для вирішення питання про звільнення або відстрочення сплати судового збору відповідно до норм ГПК України та Закону України „ Про судовий збір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2016 (Суддя Желєзна С.П.) відмовлено заступнику прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради у прийнятті позовної заяви.

Ухвала суду мотивована посланням на положення п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, оскільки позовні вимоги про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно вже було предметом розгляду справи за участю тих самих сторін про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в результаті чого є рішення, яке набрало законної сили, а тому визнання недійсним свідоцтва про право власності має наслідком також і визнання недійсними всіх його дублікатів.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду, справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В обґрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що діючим законодавством передбачено видачу дубліката свідоцтва про право власності лише у разі крадіжки, втрати, чи пошкодження оригіналу свідоцтва про право власності з обов'язковим дотриманням встановленої процедури, яка передує видачі, та визнанням у зв'язку з цим недійсним втраченого свідоцтва.

У звязку з чим, як зазначає апелянт вказане свідчить про дійсність саме дублікату свідоцтва про право власності на даний час, оскільки після його видачі оригінал свідоцтва втратив свою дію та з того часу вважається недійсним за вимогами чинного законодавства.

Крім того скаржник зазначає, що оскаржуваний дублікат свідоцтва є правовстановлювальним документом, зокрема, на частину нерухомого майна, право власності на яке на цей час зареєстровано за ТПФ «Успіх» ТОВ на підставі сертифікату відповідності від 15.06.2010 № 15000610, рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2009 (на даний час скасованого). Саме дублікат Свідоцтва набув статусу єдиного документа, який (після його видачі) продовжує посвідчувати належність ТПФ «Успіх» ТОВ 85/100 нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, просп. М. Жукова, буд, 2а. Дублікат є окремим правовстановлюючим документом, видача якого призвела до настання юридичних наслідків та може в подальшому призвести до неможливості виконання рішення суду.

Представники Одеської міської ради, ВК Одеської міської ради, Торговельно-посередницької фірми Успіх товариства з обмеженою відповідальністю в судове засідання не зявились, хоча були належним чином повідомленні про час і місце судового засідання, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки зазначені вище учасники судового процесу в судове засідання не зявились, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.102 ГПК України, закінчується та ніхто із сторін не заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутністю.

Представник від ТПФ Успіх ТОВ відзив на апеляційну скаргу не надав та в судовому засіданні 29.03.2016 просив апеляційну залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, прокурора, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

При прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції встановлено та зазначено, що наявність рішення господарського суду по справі, яким було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, має наслідком необхідності застосування в даному випадку положень п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2015 по справі № 916/478/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, позов заступника прокурора Одеської області задоволено повністю; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно побутовими приміщеннями серія САЕ № 067095 від 12.07.2010.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі магазину з мийкою та адміністративно побутовими приміщеннями, прокурор виходив з того, що наявність вказаного дублікату фактично створює перешкоди Одеській міській раді у вільному здійсненні нею прав власника, а саме користування та розпоряджання майном.

Відповідно до вимог пункту 6.4 Тимчасового положення,затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, у разі крадіжки, втрати, пошкодження тощо свідоцтва про право власності чи витягу про реєстрацію прав БТІ можуть видати дублікат витягу або за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дубліката свідоцтва.

Для отримання дубліката свідоцтва чи витягу подається заява, який передує опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених, пошкоджених свідоцтв про право власності чи витягів про реєстрацію прав.

БТІ перевіряє належність заявленої вимоги відомостям з реєстру прав та оформлює дублікат свідоцтва чи витягу.

На дублікаті свідоцтва чи витягу обовязково зазначається його номер та в Реєстрі прав робиться відмітка про втрату оригіналу свідоцтва чи витягу та відмітку про видачу дубліката свідоцтва чи витягу.

Отже, аналізуючи зміст наведеної норми, слід зазначити, що діючим законодавством передбачено видачу дубліката свідоцтва про право власності лише у разі крадіжки, втрати, чи пошкодження оригіналу свідоцтва про право власності з обовязковим дотриманням встановленої процедури, яка передує видачі, та визнанням у звязку з цим недійсним втраченого свідоцтва.

Пунктом 37 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1141 (в редакції, чинній на час видачі спірного дублікату свідоцтва) для формування та видачі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав такі відомості: 1) індексний номер свідоцтва про право власності на нерухоме майно; 2) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 3) найменування органу державної реєстрації прав; 4) номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Визначення терміну дублікат в чинному законодавстві відсутнє, проте з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. Тобто, дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

Зазначеної думки підтримується і Державна реєстраційна служба України у своєму листі від 15.01.2013 № 12-06-15-13.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, визнання недійсним свідоцтва про право власності має наслідком також і визнання недійсними всіх його дублікатів оскільки дублікат повністю відтворює зміст оригіналу та має однакову з ним юридичну силу, а тому наявність рішення господарського суду по справі, яким було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, є наслідком про необхідність застосування в даному випадку положень п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим посилання прокуратури на дійсність дублікату свідоцтва про право власності, оскільки як зазначає скаржник, оригінал свідоцтва втратив свою дію.

Також апелянт в обґрунтування вимог та доводів викладених в апеляційній скарзі зазначає, що дублікат свідоцтва є првавовстановлювальним документом на нерухоме майно, натомість дані дублікату документа повністю співпадають з оригіналом та відтворює зміст оригіналу, в даному випадку свідоцтва про право власності ТПФ "Успіх" ТОВ серія САЕ №067095 від 12.07.2010 на нерухоме майно, яке рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2015 по справі № 916/478/15-г, за участю тих самих сторін було визнано недійсним, а тому як вірно зазначено судом першої інстанції, дана справа є тотожною зі справою № 916/478/15-г, в якій вимоги прокуратури були задоволені у повному обсязі.

Враховуючи викладене, місцевий господарський відмовляючи у прийнятті до розгляду позовної заяви правильно виходив з того, що наявність господарського рішення суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав виключає право на повторне звернення до господарського суду з таким же позовом.

Вищезазначене спростовує викладені в апеляційній скарзі обставини, які не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки є необґрунтованими та не впливають на правомірність винесеної господарським судом ухвали.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду попередньої інстанції, який не суперечать нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 11.02.2016 року по справі № 916/4960/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 залишити без задоволення

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.02.2016 по справі № 916/4960/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „30 березня 2016 року

Головуючий суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Петров М.С.