Постанова № 56814373, 23.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р. Справа№ 910/27272/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015

у справі № 910/27272/15 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суперщітка"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 97 258,14 грн.

за участю представників:

від позивача: Марченко А.І.,

від відповідача: Жигало О.С.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Суперщітка" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 97 258,14 грн. заборгованості, в тому числі 87 423,59 грн. основного боргу за договором № ПЗ/Л-15260/НЮ від 27.02.2015, пені в сумі 8 622,60 грн., трьох процентів річних в сумі 862,26 грн., інфляційних втрат в сумі 349,69 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015 позов задоволено, стягнуто 87 423,59 грн. основного боргу, 0,01 грн. пені, 826,26 грн. процентів річних, 349,69 грн. інфляційних втрат та 1 329,53 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2015 за заявою стягувача замінено боржника (відповідача) з ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ПАТ "Українська залізниця".

Не погоджуючись з судовим рішенням, ДТГО "Південно-Західна залізниця", правонаступником якого є ПАТ "Українська залізниця", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/27272/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, у відповідача не настав обов'язок сплати належні позивачу кошти за договором без отримання рахунку-фактури на оплату послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 апеляційну скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця" у справі № 910/27272/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.03.2016. В судовому засіданні 16.03.2015 оголошувалась перерва до 23.03.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.03.2016 у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 апеляційну скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця" у справі № 910/27272/15 прийнято до провадження новим складом колегії, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

Згідно із вимогами ст.ст. 25, 99 ГПК України в апеляційному провадженні суд здійснив заміну сторони її правонаступником: ДТГО "Південно-Західна залізниця" на ПАТ "Українська залізниця".

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено місцевим господарським судом, 27.02.2015 між ДТГО "Південно-Західна залізниця" (замовник) та ТОВ "Суперщітка" (виконавець) укладений договір № ПЗ/Л-15260/НЮ, на умовах якого виконавець зобов'язався надати комплекс послуг по прибиранню територій та приміщень вокзального комплексу станції Київ-Пасажирський, згідно з переліком та об'ємом надання послуг визначених в додатку № 2, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався їх прийняти та своєчасно оплатити. Даний договір вступив в дію з 01.03.2015 та діяв до 31.03.2015 відповідно до п. 11.1 договору.

Розділами 2 - 7 договору сторони погодили якість та порядок надання послуг, ціну договору, порядок здійснення оплати, права, обов'язки та відповідальність сторін тощо.

Так, у відповідності із п. 4.1 оплата за надані послуги проводиться замовником не пізніше 25 банківських днів наступного місяця згідно з актами надання послуг, підписаних уповноваженими представниками обох сторін та рахунком-фактури, виставлених виконавцем. Замовник повинен підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом п'яти робочих днів з дати подання його виконавцем, після попереднього письмового погодження уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.2 договору). Виконавець виставляє замовнику рахунок за надані послуги на протязі 5 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту. Замовник вказує в своєму платіжному дорученні номер і дату цього договору, номер і дату рахунку, що підлягає оплаті (п. 4.3 договору). Датою платежу сторони вважають дату списання коштів із розрахункового рахунку замовника (п. 4.4 договору). Пунктом 6.1.1 визначений обов'язок замовника своєчасно проводити оплату згідно підписаних актів надання послуг та виставлених рахунків у строки, вказані в даному договорі.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору позивачем було надано комплекс послуг по прибиранню приміщень адміністративної будівлі Південно-Західної залізниці за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 на загальну суму 787 423,59 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками та скріпленим печатками сторін актом прийому-здачі виконаних робіт № 50 від 31.03.2015, копія якого наявна в матеріалах справи.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, та вбачається з матеріалів справи, будь-які зауваження щодо повного та належного надання послуг по прибиранню приміщень, крім тих, що зазначені в акті від 31.03.2015, відсутні, що не заперечується скаржником.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг по прибиранню приміщень у відповідності до умов договору та в обсягах, зазначених в акті прийому-здачі робіт № 50 від 31.03.2015, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не заперечується факт надання послуг позивачем, однак скаржник зазначає, що всупереч умовам договору, позивачем не надано відповідачеві рахунок на оплату. Таким чином скаржник вважає, що у нього не настав обов'язок щодо оплати вказаних послуг, хоч, як вбачається з матеріалів справи надані у березні 2015 року за договором № ПЗ/Л-15260/НЮ від 27.02.2015 послуги були частково оплачені відповідачем. Заборгованість склала 87 423,59 грн., з чим відповідач погодився в акті звірки взаєморозрахунків станом на 26.11.2015 та не заперечував під час розгляду справи.

Таким чином, відсутність рахунків не спростовує наявності у замовника обов'язку з оплати послуг. При цьому суд бере до уваги, що позивачем була надіслана станції Київ-Пасажирський вимога № 28/5 щодо оплати заборгованості, що підтверджується описами вкладень у цінний лист та фіскальними чеками КМД УДППЗ "Укрпошта" від 28.04.2015.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані позивачем послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 3-3902к09.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 87 423,59 грн. заборгованості за договором надання послуг від 27.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача пені на підставі п. 7.1 договору, зменшеної відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України до 0,01 грн., а також 349,69 грн. інфляційних та 826,26 грн. 3% річних згідно із ст. 625 ЦК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/27272/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/27272/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

Ю.Л. Власов