Рішення № 56813573, 25.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2016 р. Справа № 911/769/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7 416,31 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. № 113 від 20.05.2015);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 7 416,31 грн заборгованості, з яких: 6 207,39 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 та 1 208,92 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2016 порушено провадження у справі № 911/769/16, розгляд справи призначено на 25.03.2016.

У судовому засідання 25.03.2016 представник позивача повністю підтримав позов.

Відповідач в судове засідання 25.03.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2005 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго», яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) укладено договір про постачання електричної енергії № 1266, за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.3., 2.2.4. договору споживач зобовязується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 2 «Порядок розрахунків» та Додатку 4 «Зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з умовами Додатку 5 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за електричну енергію, що поставлена чи поставляється за роздрібними тарифами, розрахованим згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі відповідно до умов договору та законодавства України.

Відповідно до п. 3.2. додатку 2 до договору поточна плата за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді 100 % від заявленої величини до 25 числа поточного періоду.

На виконання договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на суму 6 207,39 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Крім того, позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру за активну електроенергію № НОМЕР_1 за січень 2016 року від 29.01.2016 на суму 6 207,39 грн (а.с. 29), який залишено останнім без оплати.

Відповідач за отриману від позивача електричну енергію не розрахувався, борг у розмірі 6 207,39 грн не сплатив, що підтверджується випискою з бази даних (а.с. 44) внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 на момент прийняття судового рішення склав 6 207,39 грн, що підтверджується випискою з бази даних (а.с. 44) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 6 207,39 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 та 1 208,92 грн пені.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на суму 6 207,39 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем; позивачем для оплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру за активну електроенергію № НОМЕР_1 за січень 2016 року від 29.01.2016 на суму 6 207,39 грн (а.с. 29), який залишено останнім без оплати; відповідач за отриману від позивача електричну енергію не розрахувався, борг у розмірі 6 207,39 грн не сплатив, що підтверджується випискою з бази даних (а.с. 44) внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 на момент прийняття судового рішення склав 6 207,39 грн, що підтверджується випискою з бази даних (а.с. 44) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 207,39 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005, позивачем за період з 01.01.2015 по 31.01.2016 нараховано 1 208,92 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4. договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку 2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 32-34), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.01.2015 по 31.01.2016 складає загалом 1 208,92 грн. Відтак, вимога про стягнення 1 208,92 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 6 207,39 грн боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005 та 1 208,92 грн пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Жукова, буд. 8; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 6 207 (шість тисяч двісті сім гривень) 39 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії № 1266 від 17.11.2005, 1 208 (одну тисячу двісті вісім гривень) 92 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.03.2016

Суддя П.В.Горбасенко