Постанова № 56812674, 30.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2016 року № 826/214/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 -

до Київського міського військового комісаріату

Міністерства оборони України,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами у меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством, призначено йому одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності.

Просив суд, (з урахуванням уточнень від 27.11.2015):

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством України;

- визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством України;

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, в розмірі 27-місяного грошового забезпечення, передбаченого частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності за вирахуванням виплачених раніше сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2015 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю поважності причин пропуску позивачем місячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду першої інстанції від 28.07.2015 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений, суду надав заперечення щодо позовних вимог , в яких зазначив, що вимоги до Київського міського військового комісаріату є безпідставними, оскільки Київський міський військовий комісаріат не є головним розпорядником коштів, тобто до його компетенції у даних правовідносинах не відноситься приймати рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував проти позову, суду надав письмові заперечення,

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без поважних причин , визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та неприбуття відповідача 1 у судове засідання, в судовому засіданні суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, остання посада з 03.11.2011 - начальник речової служби тилу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, полковник.

Згідно наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 11.11.2013 року № 366 був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон - №2232-XII).

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 05.12.2013 року №234 позивач був виключений із списків особового складу командування Сухопутних військ Збройних сил України .

25.12.2013 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою Центральної медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0082187.

Розмір грошової допомоги 199 759,77 грн. було визначено відповідачем 22.05.2014 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яке оформлене протоколом №2.

До складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги полковника ОСОБА_1 за посадою, що він займав на день звільнення з військової служби (станом на 05.12.2013) для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008, в якій зазначено:

- оклад за військовим званням - 135,00 грн.;

- посадовий оклад ……………………………………………….- 1480,00 грн.;

- відсоткова надбавка за вислугу років (40 %)………………....- 646,00 грн.;

- надбавка за роботу з таємними документами (20%)…………- 222,00 грн.;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань (65%)….- 1469,65 грн.;

- премія 90%....................................................................................- 1332,00 грн.,

- щомісячна грошова винагорода 40%.........................................- 2113,86 грн.,

Усього: - 7398,51 грн.

Позивач, вважаючи призначену йому суму одноразової грошової допомоги меншою, ніж визначено діючим законодавством, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення - грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5284,65 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 5284,65 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011 ХІІ від 20.12.1991 (далі по тексту - Закон № 2011 ХІІ ).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом №2011-ХІІ.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІ передбачалося, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 28.05.2008 №499 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, згідно з абзацом сьомим підпункту 2 пункту 2 якого військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 20-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 33-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; (в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності; далі - Порядок №499).

Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку (в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності) передбачено, що грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10.04.1996 №925 та від 23.02.2002 №173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту постанова №1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 N260,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за N638/15329 (зі змінами та доповненнями). (далі по тексту - Інструкція №260) Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції №260).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міноборони (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції №260).

Зазначена допомога є одноразовим видом грошового забезпечення військовослужбовців, які мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, розмір яких визначається, виходячи з місячного грошового забезпечення військовослужбовців за займаною посадою, структура та умови виплати якого упорядковані постановою №1294 згідно із затвердженими схемами посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас частина друга статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» елементи грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок №499, а Закон № 2011-XII, який має вищу юридичну силу.

Зазначені правові позиції узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 (справа №21-383а13), від 17.06.2014 (справа №21-117а14), які відповідно до положень статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на вказаний вище Порядок №499, суд вважає, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідачів 1, 2, щодо призначення грошової допомоги без врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення.

Суд, крім іншого зазначає, що відповідач 1 - в межах свої повноважень не здійснював неправомірних дій щодо нарахування сум одноразової грошової допомоги, яка повинна бути виплачена позивачу, оскільки Київський міський військовий комісаріат лише отримує відомості від головного розпорядника коштів - Міністерства оборони України (відповідача 2 у справі).

Як вбачається з довідок військової частини А 0105 від 30.03.2015, та від 30.01.2014 ОСОБА_1 отримав матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 5284,65 грн. та грошову допомогу на оздоровлення в сумі 5284,65 грн.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалюючи рішення у справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про те, що склад грошового забезпечення, з якого позивачу як інваліду ІІІ групи обраховано одноразову грошову допомогу, визначено невірно.

При цьому суд виходив з того, що такі грошові виплати, як допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не включені до переліку одноразових додаткових видів грошового забезпечення на відміну від додаткових видів грошового забезпечення, що дає підстави розрізняти зазначені виплати та позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на зазначене вище, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату полковнику запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 25 грудня 2013 року ІІІ групи інвалідності, внаслідок виконання ним обов'язків військової служби, в розмірі 27-місяного грошового забезпечення, передбаченого частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності за вирахуванням проведеної раніше виплати.

3. В задоволенні інших вимог позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головучий суддя І.О. Іщук

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко