Ухвала суду № 56812597, 30.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року справа №805/757/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі № 805/757/15-а за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, у розмірі 43 382, 58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2015 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням в сумі 43 382,58 грн. (а.с. 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року позовні вимоги управління задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківського університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у розмірі 43 382, 58 грн. (а.с. 46-48).

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі № 805/757/15-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Харківського національного університету внутрішніх справ відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що позовні вимоги є передчасними та необґрунтованими оскільки позивач не звертався до відповідача з вимогою про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням на виконання вимог положень Порядку відшкодування особам витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ. Крім того, про передчасність заявлених позовних вимог свідчить позов, відповідача про скасування наказу про звільнення відповідача з займаної посади (а.с. 69-72).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином.

18 березня 2016 року до канцелярії суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника університету (а.с. 116, 120).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу,перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15 серпня 2009 року ОСОБА_2 прийнято на службу в органах внутрішніх справ України та зараховано курсантом 1-го курсу до навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальність правознавство (а.с. 6).

30 серпня 2009 року між позивачем, ОСОБА_2 та Управлінням МВС України на Донецькій залізниці укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, за умовами якого виконавець (університет) зобов'язується забезпечити підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами освітньо-кваліфікаційних рівнів, а особа (ОСОБА_2) зобов'язується, зокрема, після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за осадою, на яку призначена замовником (Управління міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці - далі УМВС України на Донецькій залізниці), і відпрацювати не менше трьох років (а.с. 9-10).

Наказом університету від 15 червня 2013 року № 136 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до Управління МВС України на Донецькій залізниці, витрати на його утримання склали 43 382,58 грн. (а.с. 7).

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 25 червня 2014 року №185 о/с відповідача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (за порушення дисципліни) (а.с. 8).

Позивачем у зв'язку із звільненням відповідача з органів внутрішніх з справ подано позов про відшкодування останнім фактичних витрат на його утримання під час його навчання.

Спірним питанням даної справи є правомірність вимог позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача.

При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті у зв'язку з його звільненням з органів внутрішніх справ у період протягом трьох років після закінчення його навчання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України "Про державну службу". Згідно зі ст.ст. 9 і 30 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України "Про міліцію".

Стаття 18 Закону України „Про міліцію" встановлює, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України "Про міліцію" курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутpішнiх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному заклади в порядку, установленому Ka6інетом Міністрів України.

Згiднo з п. 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їx утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України вiд 01 березня 2007 року №313, відшкодування здійснюється в poзміpi фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим i речовим забезпеченням; перевезенням до мicця проведення щорічної основної i канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після зaкiнчeння навчального закладу; оплатою комунальних послуг i вартості спожитих енергоносїїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фiнaнciв України.

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта № 4/762 д від 04 червня 2013 року відповідачу нараховано відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у ХНУВС в сумі 43 382,58 грн. (а.с. 11). Розмір нарахованих сум сторонами не оскаржувався.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 30 серпня 2009 року, у paзі відрахування з навчального закладу чи звільнення з opгaнів внутрішніх справ України по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на cлyжбi за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному зaклaдi згідно iз затвердженим розрахунком (а.с. 9-10).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів міністерства внутрішніх справ України, поширюються права i обов'язки, гаранти правового i coцiaльнoгo захисту та відповідальність працівників міліції.

Згідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна службу є державною.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі нaвчaльнi заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 "Про затвердження Положення про вини навчальні заклади МВС", початком проходження служби в органах внутрішніх справ вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить пyблiчнy службу в міліції.

Відповідно до п. 2.2.5. Договору УМВС України на Донецькій залізниці зобов'язане інформувати ХНУВС про звільнення відповідача зi служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання iз зазначенням підстав звільнення.

Листом УМВС України на Донецькій залізниці від 01 липня 2014 року № 5/4497 повідомлено позивача про звільнення відповідача зi служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни (а.с. 12).

Крім того, суд зазначає, що 16 березня 2016 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду залишено без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, якою залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу № 185 о/с від 25 червня 2014 року, поновлення на службі. Ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили 24 березня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Наказ про звільнення позивача є правомірним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлених університетом вимог про стягнення з відповідача витрат на його утримання під час проходження навчання у вищому навчальному закладі у зв'язку зі звільненням з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни у період трьох років після закінчення навчання.

Таким чином, суд вважає, що висновки апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі № 805/757/15-а за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, у розмірі 43 382, 58 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова