Рішення № 56810061, 22.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/61/16

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Плавич Н.Д.

суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Коноваленко Х.В.

у відкритому судовому засіданні у присутності представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, по довіреностям,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2015р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: Державне регіональне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії та Управління Держкомзему в у м. Одесі Одеської області,

про встановлення безоплатного безстрокового сервітуту,-

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: Державне регіональне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії та Управління Держкомзему у м.Одесі Одеської області,

про встановлення безоплатного безстрокового сервітуту, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008р. ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду м. Одеси до відповідачів, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з позовом про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення паркану.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що їй та членам її сім'ї, ОСОБА_8, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/5 частина житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 12.05.2005р., яке зареєстровано у встановленому законом порядку.

У відповідності до заяви від 21.07.2005р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу власники домоволодіння АДРЕСА_1 надали один одному згоду на приватизацію земельних ділянок, був виготовлений план, з яким погодилися всі співвласники домоволодіння. Відповідачі по справі чинять перешкоди в користуванні земельною ділянкою, просила про задоволення позову.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.11.2009р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.02.2010р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Суд зобов'язав ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 та членам її сім'ї в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом встановлення паркану ОСОБА_4 на ділянці в точках «60-51-26-27-59-58-47-60», яка знаходиться в користуванні ОСОБА_9, згідно порядку користування земельною ділянкою, підписаною сторонами 21.07.2005р.(а.с.114-116,153-155,т1).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.12.2011р. за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції від 10.11.2009р., ухвала апеляційного суду Одеської області від 10.02.2010р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.202-203т.1).

Скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.12.2011р. зазначено, що при розгляді справи суд першої інстанції не уточнив позовні вимоги ОСОБА_3, та не перевірив, чи не зводяться вони до встановлення земельного сервітуту.

Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції позовні вимоги позивачем ОСОБА_3 неодноразово уточнювалися.

Спочатку позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2 просили про встановлення їм безстрокового, безкоштовного земельного сервітуту для обслуговування та використання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,0180га за адресою: АДРЕСА_1 шляхом надання права вільного проходу до їх земельної ділянки по земельній ділянці відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та по земельній ділянці ОСОБА_4 (а.с.162-165,т2).

В ході розгляду справи до суду першої інстанції з письмовим клопотанням звернулася ОСОБА_3, посилається на те, що 30.07.2014р. помер позивач ОСОБА_8, копія свідоцтва про його смерть приєднана до клопотання, не заперечувала щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_8 про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту(а.с.54-55,56,т3).

Ухвалою суду першої інстанції від 10.02.2015р. провадження в частині позовних вимог ОСОБА_8 до зазначених відповідачів, третіх осіб, про встановдення безстрокового, безоплатного земельного сервітуту закрито ( а.с.62-63,т3).

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, просили їх задовольнити шляхом встановлення безстрокового, безоплатного земельного сервітуту щодо ізольованої земельної ділянки площею 0,0180га, за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільній власності ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Вхід на вказану ізольовану земельну ділянку встановити через АДРЕСА_1 через земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_4 шириною проходу 1м, лінійні розміри за державним актом про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, початок від літ «Ж» до літ.»Е» : 1,22м - 5,77м-4,75м-8,89м-7,49м-4,60м; - від літ «Е» до літ «Д» : 10,52м;-від літ.»Д», до літ»Г» 4,77м. Площа земельної ділянки для проходу становить 49,00кв.м.( Заява про уточнення позовних вимог на а.с.71-72,т.3 підписана представником позивачів по довіреностям).

Відповідач ОСОБА_5, який представляє інтереси відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 висловив доводи про те, що він у заявлених вимогах покладається на розсуд суду.

Представник ОСОБА_4 позов не визнав.

Представники третіх осіб до суду першої інстанції не з'явилися, повідомлялися.

Рішенням суду першої інстанції від 09.06.2015р. позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 задоволені частково.

Встановлено ОСОБА_3, ОСОБА_2 безстроковий, безоплатний земельний сервітут шляхом надання позивачам право проходу по земельній ділянці ОСОБА_4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно варіанту 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №60/14 від 16.07.2014р., а саме:

встановлено вихід на земельну ділянку площею 0,0180га, за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 , початок від літ. «Ж»:

«Ж» до літ. «Е» : 2,22м - 5,77м - 4,75м - 8,89м - 7,49м - 4,60м;;

від літ «Е» до літ «Д» : 10,52м;

від літ.»Д», до літ «Г» 4,77м. Площа земельної ділянки для проходу становить 49,00кв.м.

В решті позовних вимог відмовлено (а.с.96-101,т3).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати рішення місцевого суду, постановити нове рішення про відмову позивачам в позові, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає доказам, що зібрані по справі, порушені вимоги матеріального і процесуального права, встановлений земельний сервітут порушує його права, як власника земельної ділянки, через яку будуть проходити позивачі, приводить до знецінення його ділянки, за доводами апелянта суд першої інстанції не з'ясував інших можливих варіантів встановлення сервітуту, не були залучені до розгляду справи всі співвласники домоволодіння.

В ході розгляду справи представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, в останнє судове засідання не з'явився, повідомлений,

Представник позивачів надав свої заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення законним і обґрунтованим.

Представники третіх осіб не з'явилися, повідомлені.

По матеріалам справи встановлено, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції на підставі ухвали суду від 13.01.2014р. була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ « Одеський регіональний центр незалежних експертиз»(а.с.219,т2).

Висновок експерта №60/14 від 16.07.2014р. приєднаний до матеріалів справи(а.с.9-19,т.3).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача ОСОБА_9, дав оцінку висновку експерта №60/14 від 16.07.2014р., судова колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольнивши уточнені позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, за життя ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка №1 площею 0,0370га за адресою: АДРЕСА_1;

на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 цим же позивачам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка №2 площею 0,0180га за цією ж адресою.

Відповідачу ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 належить земельна ділянка площею 0,0766га за цією ж адресою.

Земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,0180га є ізольованою, між сторонами, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник спір щодо вільного доступу ОСОБА_2 до ізольованої земельної ділянки площею 0,0180га, мирним шляхом вирішити це питання неможливо. За висновком експерта №6/14 від 16.07.2014р. для встановлення земельного безоплатного безстрокового сервітуту було запропоновано два варіанта, суд зробив висновок, що другий варіант, щодо встановлення земельного сервітуту є найбільш сприятливим для сторін, та найменш обтяжливий, оскільки для проходу на свою земельну ділянку позивачі будуть користуватися лише в певних межах ( ширина проходу 1 м., довжина 49,0м) частиною земельної ділянки, що належить ОСОБА_4 Суд також прийняв до уваги, що позивачі наполягають на встановлені сервітуту саме за другим варіантом висновку експерта.

Колегія з вказаним висновком місцевого суду не погоджується.

По матеріалам справи встановлено, що співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є:

позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_8 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1.), ОСОБА_2 - спільна часткова власність 1/5 частка, квартира №3;

відповідач ОСОБА_4 - спільна часткова власність 1/5 частка, квартира №2;

відповідачі, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - спільна часткова власність 1/5 частка, квартира №1;

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - спільна часткова власність 2/5 частки.

Домоволодіння АДРЕСА_1 розташовано на земельній ділянці площею 2650кв.м за даними технічного паспорта від 20.09.2004р.(а.с.8-10,т1)

З урахуванням даних експертизи №60/14 від 16.07.2014р. земельна ділянка, на який знаходиться домоволодіння, має складну конфігурацію, поділена на п'ять частин.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, за життя ОСОБА_8 є співвласниками двох земельних ділянок №1 і №2 по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0450га:

земельна ділянка №1 площею 0,0370га на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 (а.с. 189-192,т1)

земельна ділянка №2 площею 0,0180га на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2(а.с.20-21,т2).

Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0766кв.м на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3.(а.с.63,т.2).

У відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 розмір земельної ділянки складає 0,0568га, в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на їх земельну ділянку.

Співвласники домоволодіння ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 не були залучені до розгляду справи, розмір їх земельної ділянки складає 0,0665га, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у вказаних розмірах в матеріалах справи відсутні.

При зверненні до суду з позовом про встановлення безстрокового безоплатного сервітуту позивачі посилалися на те, що встановлення сервітуту для обслуговування земельної ділянки площею 0,0180га їм необхідно для вільного доступу до своєї ізольованої земельної ділянки, труднощі для них створює відповідач ОСОБА_4

Уточнив позовні вимоги, позивачі просили, щоби при встановлені сервітуту був врахований варіант №2 висновку експерта, за яким з АДРЕСА_1 по земельній ділянці саме відповідача ОСОБА_4 їм безстроково виділяється для проходу територія шириною 1 м довжиною 49,м.

У відповідності з вимогами ЗК України сервітут - це право обмеженого користування чужим майном. Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь - яким іншим способом.

Підставою для встановлення сервітуту є відсутність у будь - якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Враховуючи вимоги закону, для забезпечення гарантованих прав власника земельної ділянки земельний сервітут має здійснюватися найменш обтяжливим способом. Це означає, що незручності у використанні власником своєї земельної ділянки, обтяженої земельним сервітутом, мають бути мінімальними, тобто такими, що суттєво не перешкоджають йому користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.

Залежно від строку дії, земельні сервітути можуть бути постійними (безстроковими) і строковими.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивачі наполягали на встановлені постійного сервітуту.

Постійним земельним сервітутом вважається сервітут, який встановлений без визначення строку його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ЗК України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено земельний сервітут, до іншої особи. При вирішенні питання про можливість переходу сервітутного права до іншої особи варто виходити з того, що при земельному сервітуті особа власника обслуговуючої ділянки не має значення для існування самого сервітутного права, оскільки земельний сервітут встановлюється не на користь конкретної особи як такої, а для забезпечення можливості використання сусідньої земельної ділянки. Тому, заміна власника обслуговуючої ділянки (це земельна ділянка, корисні властивості якою використовуються сервітуарієм) чи власника пануючої (це земельна ділянка, для використання якої за певним призначенням земельним сервітутом встановлено обмежене право користування іншою земельною ділянкою) ділянки не припиняє дію сервітуту.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, судова колегія з урахуванням обставин справи, доказів, що зібрані судом, перевіряла, чи можливо задовольнити позовні вимоги позивачів про встановлення безоплатного постійного сервітуту за варіантом №2 висновку експертизи, як на тому наполягають позивачі, чи встановлення земельного сервітуту саме таким способом суттєво порушує права ОСОБА_4

Земельна ділянка площею 0,0180га, власниками якої є позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_2 є ізольованою земельною ділянкою. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку за цільовим призначенням це земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)(а.с.20-21,т2).

Враховуючий правовий статус земельної ділянки, для обслуговування якої встановлюється сервітут, вона передбачена для будівництва та обслуговування жилого будинку і споруд. Наявність правовстановлюючого документа на земельну ділянку, державного акту про право власності на земельну ділянку, дає підставу для висновку, що вона може бути предметом угоди (договору купівлі - продажу, дарування , міни, тощо). Зміна власника пануючої земельної ділянки, для якої встановлюється сервітут, не припиняє дію сервітуту, тобто новий власник цієї земельної ділянки буде користуватися тим же правом сервітуту.

Погодившись з варіантом №2 висновку експертизи, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що варіант, який обрав суд, та на якому наполягали позивачі, створює труднощі та незручності для відповідача ОСОБА_4, значно погіршує його права як власника земельної ділянки.

По перше, такий сервітут значно зменшує вартість його земельної ділянки, шляхом встановлення проходу для позивачів площею 49,0м, шириною 1м.

При цьому вартість ізольованої земельної ділянки площею 0,0180га, що належить позивачам, значно збільшується.

При вирішенні питання щодо приватизації земельної ділянки площею 0,0180га позивачі розуміли, що їх земельна ділянка ізольована, не має виходу на АДРЕСА_1. При встановлені постійного сервітуту через земельну ділянку ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,0180га набуває окремий вихід на АДРЕСА_1, зазвичай збільшується її вартість. Земельна ділянка площею 0,0180га, із ізольованої земельної ділянки набуває статус земельної ділянки з облаштований виходом шириною 1м. площею 49м. на АДРЕСА_1. Слід також враховувати, що у власності позивачів залишається земельна ділянка №1 площею 0,0370га, яка ніяким чином не обтяжується шляхом встановлення сервітуту відносно земельної ділянки №2 площею 0,0180га

При встановлені сервітуту суд взяв за основу варіант №2 висновку експертизи та вказав лінійні розміри (точки), з урахуванням яких буде облаштовуватися прохід (сервітут) для ОСОБА_2 по земельній ділянці ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 викладені доводи, які заслуговують на увагу, та не враховані експертами. На земельній ділянці шириною 1м. площею 49 м., у ОСОБА_4, як власника, знаходяться багаторічні насадження, дерева, кущі, паркан, проходять комунікації, облаштування проходу для ОСОБА_2 фактично руйнує його власність, оскільки потребується демонтаж забудов, паркану, побудову та встановлення воріт для проходу. При проведені експертизи вказані питання не були з'ясовані.

Для забезпечення гарантованих прав власника земельної ділянки земельний сервітут має здійснюватися найменш обтяжливим способом.

Це означає, що суд має обов'язок перевірити, чи існують інші варіанти встановлення сервітуту для обслуговування ізольованої земельної ділянки позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 площею 0,0180га. За висновком колегії суд вказані обставини не перевірив.

По матеріалам справи встановлено, що в домоволодінні АДРЕСА_1 є співвласники 2/5 часток - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 До участі у справі вказані особи не були залучені, між тим, з урахуванням даних експертизи розмір їх земельної ділянки становить 0,0665га, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у вказаних розмірах в матеріалах справи відсутні, між тим, суд не перевірив, можливо з урахуванням земельної ділянки цих співвласників домоволодіння, можливо встановити найменш обтяжливий варіант земельного сервітуту для земельної ділянки позивачів.

В обґрунтування своїх вимог про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту позивачі посилалися на заяву від 21.07.2005р., яка посвідчена нотаріальна, що була підписана ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, та ОСОБА_8 (а.с.21,т1). Перевіряючи вказаний довід колегія встановила, що за заявою від 21.07.2005р. вказані особи надали згоду один одному на приватизацію земельних ділянок та на безперешкодний допуск один одного до експлуатації та обслуговування належної кожному з них частини житлового будинку.

Слід враховувати, що станом на липень 2005р. особи, які підписували цю заяву були користувачами своїх земельних ділянок, мали лише намір їх приватизувати. На теперішній час позивачі є співвласниками земельної ділянки площею 0,0180га, для якої вони вимагають встановлення сервітуту на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, який видано 21.03.2011р.(а.с.20-21,т2). Відповідач ОСОБА_4 став власником земельної ділянки площею 0,0766га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, який виданий 30.04.2009р.(а.с.63,т2). Заяву від 21.07.2005р. підписував ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи вимоги закону щодо земельного сервітуту суд має перевірити, чи не використовує сторона спір щодо встановлення земельного безоплатного безстрокового сервітуту як спосіб реалізації земельної ділянки. В ході розгляду справи, в апеляційній скарзі представник позивача та сам відповідач ОСОБА_4 посилаються на те, що після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0180га позивачами йому була запропонована пропозиція щодо придбання земельної ділянки у вказаних розмірах, але за завищеною ціною, що його не влаштовувало, вимоги щодо встановлення земельного сервітуту позивачі наполягають вирішити саме за рахунок земельної ділянки ОСОБА_4

Дав оцінку доказам, що зібрані по справі, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту в спосіб, який вони обрали, а саме за варіантом №2 висновку експерта від 16.07.2014р. №60/14 не підлягають задоволенню.

Порушення судом вимог матеріального та процесуального права дає підставу для скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеса від 09.06.2015р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: Державне регіональне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії та Управління Держкомзему у м.Одесі Одеській області, про встановлення сервітуту,

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: Державне регіональне підприємство « Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії та Управління Держкомзему у м.Одесі Одеській області, про встановлення сервітуту, - скасувати.

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, треті особи: Державне регіональне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії та Управління Держкомзему у м.Одесі Одеській області, про встановлення земельного сервітуту для обслуговування та використання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,0180га, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом входу на земельну ділянку площею 0,0180га з АДРЕСА_1 через земельну ділянку, що знаходиться у власності ОСОБА_4 ( загальна площа земельної ділянки 0,0766га) через прохід шириною 1м, лінійні розміри за державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, початок від літ «Ж»;

«Ж» до літ. «Е» : 2,22м - 5,77м - 4,75м - 8,89м - 7,49м - 4,60м;

від літ «Е» до літ «Д» : 10,52м;

від літ.»Д», до літ «Г» 4,77м. Площа земельної ділянки для проходу становить 49,00кв. м. , - відмовити.

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

Л.Г. Ващенко

Л.М.Вадовська