Ухвала суду № 56804920, 28.03.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В.М.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 415/6341/15-ц

Провадження № 22ц/782/109/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Фарятьєва С.О.

суддів: Коновалової В.К., Луганської В.М.

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просив на визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби (ВДВС) Лисичанського міського управління юстиції (МУЮ) у Луганській області Богданової Г.І. неправомірною, посилаючись на те вона тривалий час не повертала, за його заявою, виконавчі листи без виконання.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ у Луганській області відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначену ухвалу суду 1-ої інстанції, через порушення ним норм матеріального і процесуального права скасувати, та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Про місце, день та час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник заявника та ВДВС Лисичанського МУЮ у Луганській області були повідомлені своєчасно та належним чином, але до судового засідання апеляційного суду не з'явились.

У своїй письмовій заяві представник заявника просив суд розглянути скаргу у його з заявником відсутність.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.3 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції порахував її необґрунтованою, а тому дійшов висновку про відмову у її задоволенні.

Такий висновок суду є правильним, оскільки ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Лисичанського МУЮ у Луганській області знаходились виконавчі листи № 2-12/2011р. від 27.12.2012 року і № 2-415/976/14 від 25.11.2014 року, видані Лисичанським міським судом.

04 вересня 2015 року адвокат ОСОБА_3, на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до вказаного ВДВС з письмовою заявою за власним підписом, в якій просив повернути всі виконавчі документи за виконавчим провадженням стягувачу ОСОБА_2 через нього (ОСОБА_3) особисто, згідно письмової заяви стягувача, яку він додає (а.с.5).

11 вересня 2015 року представник стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до зазначеного ВДВС з повторною заявою за власним підписом і з заявою від імені стягувача про повернення виконавчих листів (а.а.с. 6-7).

Відповідно до п.2.11.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/2, у випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред'явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, оскарження дій держаного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у документі повноваження представника на здійснення таких дій.

Тому, оскільки представником стягувача ОСОБА_2, тобто адвокатом ОСОБА_3., не був наданий документ, який згідно ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» підтверджує повноваження останнього як представника, державний виконавець на мав можливості упевнитися у законних правах представника стягувача на повернення йому виконавчих документів, оскільки сам стягувач до державного виконавця на той час особисто не з'явився. Надана представником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3. копія договору №309 про надання правової допомоги таким документом не є (а.с.10).

29 вересня 2015 року до ВДВС Лисичанського МУЮ надійшла письмова заява особисто від стягувача, тобто ОСОБА_2, про закриття виконавчого провадження № 35881858 та виконавчого провадження № 46792199 на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.26).

В зв'язку з цим державним виконавцем 30.09.2015 року було винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 2-12/2011р. від 27.12.2012 року і № 2-415/976/14 від 25.11.2014 року, виданих Лисичанським міським судом. Зазначені постанови було отримано представником стягувача та спрямовано рекомендованим листом з повідомленням про вручення самому стягувачу (а.а.с. 28-34).

Крім того, питання про закінчення виконавчого провадження регулюються ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» і не передбачає такої підстави для закриття виконавчого провадження, як повернення виконавчого документу стягувану за його письмовою заявою.

01 жовтня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, яку особисто вручено представнику стягувача (а.а.с. 35-36).

За таких обставин суд першої інстанції, на думку судової колегії, дійшов правильного висновку про те, що бездіяльність державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ у Луганській області, щодо неповернення виконавчих листів, не була протиправною.

Тому, з огляду на вищенаведене, у суду 1-ої інстанції були всі законні підстави для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2

У відповідності із вимогами п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

В силу п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та наявним у справі матеріалам.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та невмотивованою, а також що судом першої інстанції не були враховані всі обставини по справі, судова колегія до уваги не приймає, оскільки зазначене ніяк не вплинуло на законність судвого рішення, крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовуют та не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом попередньої інстанції вимог закону, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав для скасування або зміни ухвали суду судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, п.1ч.2 ст.307, п.1ст.312, ст.ст.314,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: