Ухвала суду № 56804467, 22.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/539/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Попович С. М.

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

22.03.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого Фомічова С.Є.

суддів: Голованя А.М.

Гайсюка О.В.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 грудня 2015 року і

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права, в тому числі на житлову квартиру АДРЕСА_2, яка належала померлій відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 червня 1999 року.

Позивач вважає себе спадкоємцем четвертої черги за законом відповідно ст. 1264 ЦК України, оскільки з травня 2006 року він постійно проживав з ОСОБА_7 однією сім'єю до дня її смерті. У шестимісячний термін після відкриття спадщини звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г. з заявою про прийняття спадщини, про що свідчить копія його заяви та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 31846841 від 01 жовтня 2012 року.

В оформленні спадщини позивачу було відмовлено через відсутність документальних доказів його проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, про що свідчив лист від приватного нотаріуса за № 7 від 10 січня 2013 року. У зв'язку з наведеним ОСОБА_3 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 понад п'ять років та про визнання права власності на спадкове майно до відповідача Олександрійської міської ради, оскільки на час його звернення до суду інформацією про інших спадкоємців він не володів.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були частково задоволені, встановлено факт його постійного проживання однією сім'єю з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року зі спадкодавцем ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в іншій частині позову відмовлено. 23 жовтня 2013 року ОСОБА_3 одержав свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_7, як спадкоємець четвертої черги за законом.

Після оформлення спадщини позивачу стало відомо про існування ОСОБА_4, яка є спадкоємцем п'ятої черги за законом після померлої ОСОБА_7

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 червня 2014 року за апеляційного скаргою ОСОБА_10 рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2013 року в частині задоволення позову скасовано та відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову про встановлення факту його проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що суд першої інстанції, встановлюючи факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_7, вирішив питання про право ОСОБА_4 на спадщину, яка не брала участі у розгляді справи.

У липні 2014 року позивачу випадково стало відомо про існування ще одного потенційного спадкоємця другої черги за законом після смерті ОСОБА_7 - ОСОБА_11 - рідної сестри померлої. ОСОБА_7 була одинокою, свій шлюб з чоловіком вона розірвала ще 04 березня 1974 року, про що свідчить актовий запис за № 68, складений відділом ЗАГС м. Олександрія, дітей не мала.

Позивач зазначає, що фактично він та ОСОБА_7 протягом багатьох років мешкали в будинку за АДРЕСА_2, їх пов'язували давні дружні приязні стосунки. Коли загальний стан здоров'я ОСОБА_7 став погіршуватися, позивач починаючи з 18 травня 2006 року і до дня смерті ОСОБА_7, на її пропозицію, постійно проживав разом з нею, вів спільне господарство, мав спільний бюджет, піклувався про її здоров'я, а після смерті організував поховання за власний рахунок, про що свідчить довідка від ФОП ОСОБА_12 та акт-розпорядження.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 грудня 2015 року відмовлено у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_11 про встановлення факту проживання однією сім'єю відмовити.

У апеляційних скаргах позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_11, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Про час і місце розгляду справи позивач позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_11 повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися. Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_13, які заперечували проти доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для її задоволення немає.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7

Після її смерті відкрилася спадщина на житлову квартиру АДРЕСА_2, яка належала померлій відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 червня 1999 року.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г. шестимісячний термін після відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, вважаючи, що він є спадкоємцем четвертої черги за законом відповідно до ст. 1264 ЦК України, оскільки, на його думку, він з травня 2006 року постійно проживав з ОСОБА_7 однією сім'єю до дня її смерті.

ОСОБА_3 було відмовлено в оформленні спадщини через відсутність документальних доказів його проживання зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини.

При розгляді справи в суді першої інстанції позивач залучив до справи в якості відповідача спадкоємця другої черги за законом після смерті ОСОБА_7 її рідну сестру ОСОБА_11 та племінницю спадкоємця п'ятої черги - ОСОБА_4

На підтвердження факту постійного проживання з ОСОБА_7 з травня 2006 року до дня її смерті позивачем надано суду довідку від фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, яка свідчить, що ОСОБА_3 займався похованням ОСОБА_7, та акт-розпорядження КП «Житлогосп» від 15 серпня 2012 року з посиланням на свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_3 проживав в квартирі з ОСОБА_7 та вів сумісне господарство з 18 червня 2006 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі Постанови) при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї тощо.

Відповідно п. 23. Постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з копії листів (а.с.,а.с. 39-41) ОСОБА_7 скаржиться ОСОБА_16 - матері ОСОБА_4 на самотність, та має намір переїхати для подальшого життя до будинку престарілих у зв'язку із станом здоров'я. Відносно співмешкання ОСОБА_17 з ОСОБА_3 мова в листах не йде.

Крім того в матеріалах справи знаходиться довідка КП «Житлогосп» від 01 листопада 2013 року (а.с. 38), відповідно якої ОСОБА_3 займає квартиру житловою площею 25,9 кв.м і має склад сім'ї - 1 особа та зареєстрований з 19 липня 2000 року по 18 травня 2011 року разом зі співмешканкою ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки КП «Житлогосп» від 19 вересня 2014 року (а.с. 37) вбачається, що ОСОБА_7 проживала з 15 листопада 1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року за адресою: АДРЕСА_2. На час її смерті за вказаною адресою крім неї ніхто більше зареєстрований не був.

Відповідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем в судовому засіданні не було надано належних та допустимих доказів судам першої та апеляційної інстанцій на підтвердження його спільного проживання зі спадкодавцем, не було доведено того, що вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційних скарг і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6, представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.Є. Фомічов

Судді: А.М. Головань

О.В. Гайсюк