Ухвала суду № 56803645, 23.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/365/16 Справа № 209/46/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Багбай Є.Д. Доповідач - Семопядний В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Семопядного В.О.

суддів Сербіна В.В., Піскун О.П.

за участю: секретаря судового засідання Солодовник О.Д.

прокурора Батрака С.С.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року щодо

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, громадянин України, не працює, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та обрано ОСОБА_3, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.30 годин 12 травня 2016 року. Розмір застави не визначено.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що останній вчинив тяжке кримінальне правопорушення, офіційно не працює, переховувався від досудового слідства, про що свідчать матеріали клопотання, може переховуватися від слідства та суду, побоюватися покарання за злочин та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків та інших підозрюваних з метою зміни ними показань у суді, оскільки його показання значно різняться з показаннями інших підозрюваних та свідків по справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, застосувати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своєї скарги, захисник посилається на те що, при обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 прийняв до уваги лише доводи обвинувачення і порушивши норми права, що передбачають об'єктивність оцінки наданих сторонами доказів, та змагальність сторін, не звернув уваги на ніким не оспорювані факти, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме, той факт що ОСОБА_3, як тільки дізнався про оголошення його у розшук, самостійно з'явився до слідчого, що веде провадження, дав правдиві покази та максимально сприяв встановленню фактів, що мають значення для об'єктивного розслідування справи. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Також, на думку адвоката, підозра є необґрунтованою, оскільки в діях підозрюваного немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Апелянт вказує на те, що його підзахисний не визнає свою вину, оскільки не вчиняв дії, на які вказано у підозрі щодо нього, але діє пояснення та визнає вину в тому, що був присутнім при пограбуванні потерпілого. На думку адвоката, не визнання підозрюваним вини не може бути підставою для обрання запобіжного заходу-тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які, кожен окремо, підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора який підтримав клопотання слідчого, подане до суду першої інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і

особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, Дніпровським відділенням поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040790000070 від 10 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

14 березня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Судове рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його застосування, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається із ухвали слідчого судді обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: протоколами допиту підозрюваних, потерпілого, свідка.

Таким чином, посилання захисника на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, є голослівними.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, оцінивши всі наявні докази, дійшов правильного висновку щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в ухвалі слідчого судді відсутній виклад відомостей про обставини, які б свідчили про існування ризиків спростовуються матеріалами справи.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашній арешт, як про це ставиться в апеляційній скарзі захисника.

Посилання захисника, в своїй апеляції, на те, що підозрюваний позитивно характеризується, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню доньку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, самі по собі не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Також слідчим суддею, на думку колегії суддів, обґрунтовано, з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, не визначив розмір застави.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою і такою що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та обрано ОСОБА_3, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

судді:

В.О. Семопядний О.П. Піскун В.В. Сербін