Ухвала суду № 56800274, 28.01.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9128/15-к

пр.№ 1-кп/464/46/16

У Х В А Л А

28.01.2016 року

Колегія суддів Сихівського районного суду м. Львова

в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.,

суддів Дулебка Н.І., Горбань О.Ю.,

при секретарі Янишин М.Б.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бурлака П.М., Білоусова Є.О.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на строк до 60 днів, покликаючись на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та про наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування покликається на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та суворість запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який на його думку, у зв'язку з відсутністю належних доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ст.191 ч.5 КК України, та з урахуванням особи ОСОБА_3, може бути змінено останньому на більш м'який, який буде достатній для виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не відповідає меті і підставам його застосування. Окрім цього, покликається на незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, що стверджується представленими медичними документами. З врахуванням наведеного, а також того, що досудове слідство по справі закінчено, а судовий розгляд справи затягується, просить звільнити обвинуваченого з-під варти, змінивши йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, який підтримує заявлене ним клопотання про продовження строку тримання під вартою та заперечує щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, думку захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечують щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою та в підтримку заявленого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу, думку представника потерпілого, який щодо заявлених клопотань покликається на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно із положеннями ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.191 ч.5 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та яке згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 02 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 30 листопада 2015 року включно, з визначенням розміру застави у розмірі 30000000грн.

В подальшому ухвалою Сихівського районного суду м.Львова суду від 24 листопада 2015 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до 60 днів, тобто до 29 січня 2016 року включно.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не працює, з вищою освітою, раніше не судимий, одружений, його вік, стан здоров`я, матеріальний стан, репутацію, місце проживання та реєстрації, а також те, що він обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, ухилятися від виконання процесуальних обов'язків під час судового розгляду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, використовуючи при цьому набуті ним зв'язки під час перебування його на посаді директора ДП «ЛБТЗ».

Суд не приймає покликання захисника на стан здоров'я обвинуваченого, оскільки такий був врахований при обранні запобіжного заходу тримання під вартою та надані копії медичних документів не свідчать погіршення стану здоров'я чи загострення існуючих хвороб.

З врахуванням того, що з дня надходження до суду обвинувального акта судове провадження не завершене, а строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою закінчується 29 січня 2016 року, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою до 60 днів, тобто з 30 січня 2016 року до 29 березня 2016 року включно, з визначенням, відповідно до положень ст.ст.182, 183 КПК України, застави у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) грн.

У разі внесення обвинуваченим суми застави покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі м.Львова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Жодних підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який суд не вбачає. В заявлених захисником та обвинуваченим клопотаннях про зміну запобіжного заходу не зазначено нових обставин, які не розглядались під час розгляду клопотання про обрання відповідного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 182, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 331 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою - задоволити.

Запобіжний захід ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.191 ч.5 КК України, - тримання під вартою у Львівському СІЗО УДПСУ у Львівській області - продовжити до 60 днів - з 30 січня 2016 року до 29 березня 2016 року включно.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов'язків у розмірі 30 /тридцять мільйонів/ грн., які слід внести на наступний депозитний рахунок: № 37313005000789 в банк ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач платежу - ТУ ДСАУ у Львівській області, ЄДРПОУ 26306742.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі м.Львова без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали 60 /шістдесят/ днів - з 30 січня 2016 року до 29 березня 2016 року.

В задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити для виконання Львівському СІЗО УДПСУ у Львівській області.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мичка Б.Р.

Судді Дулебко Н.І.

Горбань О.Ю.

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.