Ухвала суду № 56783934, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/12471/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.

Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

у справі № 804/9836/14

за позовом Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.07.2014 № 0002472201.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, складено акт № 1341/2201/2226049 від 23.06.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем пп.196.1.6 п.196.1 ст.196, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, а саме безпідставно завищено податковий кредит у розмірі 1 064 224, 0 грн.; п. 51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- 1, платником не відображено в податковому рахунку за формою - 1-ДФ у II та IV кварталах 2013 року виплати фізичним особам - підприємцям за придбані товари (надані послуги); п.1 ст.4; п.1 ч.1 ст.7; ч.1,13 ст.8,ч.2,3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-УІ в редакції Закону України від 04.07.2013 № 406-УІІ, а саме: за період квітень 2011р., січень 2012р., жовтень-листопад 2012р. платником допущено відхилення по ФОП та ЄСВ, але платником самостійно проведено коригування (збільшення та зменшення) нарахування ФОП за ставкою 36,3%, 8,41%, 3,6%, 33,2%, відповідно, проведено коригування збільшення та зменшення нарахування та утримання страхових внесків за ставкою 36,3%, 8,41%, 3,6%, 33,2%.

В описовій частині акта зазначено, що підприємством при складенні податкової звітності з податку на додану вартість не враховано п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, а саме: не відображено в декларації з податку на додану вартість операції, що не є об'єктом оподаткування (субсидії), тобто, грошові кошти отримані згідно кошторису з місцевого бюджету «субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організація)» (код класифікації 2610) на 2011, 2012, 2013 роки, що призвело до незаповнення підприємством додатку 7 до декларації з податку на додану вартість. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що підприємством не проведено розрахунок сум податку, що платник має право віднести до податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 064 224,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 08.07.2014 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002472201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 322 806,75 грн., в тому числі основний платіж 1 064 224,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 258 582,75 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Згідно із п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, отримані позивачем кошти у вигляді субсидії не передбачають компенсації вартості товарів/послуг, що постачаються позивачем як платником податку, та не підпадають під визначення постачання товарів/послуг.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.07.2014 № 0002472201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)О.І. Степашко