Ухвала суду № 56783832, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 березня 2016 року м. Київ К/800/8486/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кошіль В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015

у справі № 804/14888/15

за позовом Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 34»

до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 4, 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

При дослідженні матеріалів касаційної скарги судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, отже постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 не була переглянута в апеляційному порядку, проте вимоги особи, яка подає касаційну скаргу становлять скасування рішень обох інстанцій та прийняття нового про відмову в позові.

Враховуючи вказане, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, в частині обґрунтування касаційної скарги та вимог до суду касаційної інстанції.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 (редакція діє з 01.09.2015) за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8. Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 1378 гривень.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подачу касаційної скарги, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в зв’язку з відсутністю коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області може усунути вищевказані недоліки до 18.04.2016.

Згідно з ч. 2 ст. 108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 108, ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 804/14888/15.

3. Залишити без руху касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

4. Встановити скаржнику строк до 18.04.2016 для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кошіль