Ухвала суду № 56783830, 22.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/13388/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.,

Степашка О.І.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Єпіфанова Ю.О.,

від відповідача - Чохелі Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014

у справі № 804/9771/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, представником відповідача було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПАТ «Розівський елеватор» з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, за результатами якої складений акт від 27.03.2013 № 1008/225/0095433, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 14.1.179, 14.1.181 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПК України з урахуванням норм п. п. 14.1.36, п.п.14.1.231, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 841 474,00 грн., в т.ч.: вересень 2012 року у сумі 650 601,00 грн., грудень 2012 року - 190 873,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 № 0000051503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 1 262 211,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 841 474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 420 737,00 грн.).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Так, судами встановлено, що у вересні та жовтні 2012 року ПАТ "Розівський елеватор" придбало у ТОВ "Сталь" (постачальник) товар - олія соняшникова нерафінована на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 5048845,10 грн.

Придбаний товар позивачем у жовтні 2012 року реалізовано на експорт наступним підприємствам: Hetterington Group LTD. Vanterpool Plaza P.O. Box 873. Wickhams Cayl. Road Town. Tortola. British Virgin Islands. Країна призначення - Італія, Туреччина. Загальна сума реалізації склала 4 223 922,35грн.

26.09.2012 позивач (продавець) уклав Контракт №35/201/4 з Фірмою Hetterington Group LTD, (Тортола, Британські Вінгірські острови (покупець), відповідно до якого продавець зобов'язався продати покупцю товар - олію соняшникову нерафіновану, українського походження, із насіння врожаю 2011 - 2012р.

Відповідно до наданих митних декларацій №3137 від 18.10.2012, №3193 від 31.01.2012 позивач передав у власність Hetterington Group LTD, (Тортола, Британські Вінгірські острови) товар відповідно до специфікацій № 1від 26.09.2012 у кількості 492,955 тон на загальну суму 528 452,69 доларів США за курсом 7,993, що в еквіваленті складає 4 223 922,35 грн.

29.09.2012 ПАТ "Розівський елеватор" уклав Контракт на придбання продукції у ТОВ "Сталь" №143/2-1, згідно якого ПАТ "Розівський елеватор" на протязі періоду з 01.10.2012 по 31.10.2012 придбало продукцію, яка в подальшому реалізована - Hetterington Group LTD. Vanterpool Plaza P.O. Box 873.Wickhams Cayl. Road Town. Tortola. British Virgin Islands. Країна призначення - Італія, Туреччина. Кількість поставленого товару визначається у відповідності з пунктами Контракту. Ціна товару складає 8 535,00 грн., крім того, ПДВ 1707,00 грн., всього 10242,00 грн. за 1 тону товару. Загальна вартість 4 207 370,93 грн., крім того, ПДВ 841 474,18 грн., всього 5 048 845,11 грн. +/-5%. Строки поставки: з 29.09.2012 до 15.10.2012.

За період з 01.10.2012 по 31.10.2012 позивачем задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість (ряд.9 кол. Б Декларації з ПДВ) у сумі 869 991,00 грн.

За період з 01.10.2012 по 31.10.2012 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість (ряд. 17 кол. Б Декларації з ПДВ) у сумі 852 580,00 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції (олія соняшникова нерафінована) по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 824922,76 грн.

Реалізація олії соняшникової нерафінованої без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля олії соняшникової нерафінованої та їх подальша реалізація на експорт згідно Контракту за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже, не пов'язана з його господарською діяльністю.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами, господарські операції, які були підставою для формування податкового обліку за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, в тому числі податковими накладними, що свідчить про реальність цих господарських операцій. Крім того, відповідач не заперечує факт реальності здійснення позивачем господарських операцій, які були підставою для формування податкового обліку за період з 01.10.2012 по 31.10.2012.

Відповідно до пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Під час декларування товару, який експортований позивачем у жовтні 2012 року, декларантом заявлена митна вартість товару.

Як встановлено судами, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, які експортувалися ПАТ "Розівський елеватор" у жовтні 2012 року, не приймалося, що підтверджує той факт, що на момент експортування відповідного товару, ціна товару не підлягала державному регулюванню і позивач мав право використовувати вільні ціни за згодою сторін по контракту про експорт від 26.09.2012 №35/201/4.

Відповідно до бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" за жовтень 2012 року, ціна на олію соняшникову нерафіновану складає 1142,00-1155,00 грн. за 1 тн., за листопад 2012 року ціна на олію соняшникову нерафіновану складає 1142,00-1152,00 грн. за 1 тн., тобто, сторони в контракті від 26.09.2012 №35/201/4 використали ринкову ціну на олію соняшникову нерафіновану.

Таким чином, законодавством закріплена свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, тобто, позивач мав право здійснювати господарську діяльність та розпоряджатися власним майном на свій розсуд. Законодавством не заборонено реалізовувати товар за ціною нижчою від ціни купівлі товару.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем не доведено протиправність дій позивача в частині формування показників податкової звітності, та невідповідність податкових зобов'язань первинним документам, регістрам бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документам, пов'язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)О.І. Степашко