Ухвала суду № 56783567, 18.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 року м. Київ К/800/25907/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 16 жовтня 2014 року ВП № 44455010 про накладення на управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області штрафу в розмірі 680 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

У відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 524/985/14-а, виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука 12 серпня 2014 року, про зобов'язання управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до частини одинадцятої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. від 16 жовтня 2014 року ВП № 44455010 накладено на управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області штраф у розмірі 680 грн за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. від 10 листопада 2014 року ВП № 44455010 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 524/985/14-а у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведеного вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як встановлено судами, на вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Ткаченка С.В. від 3 жовтня 2014 року № 10462 управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області листом № 27-12/297 від 13 жовтня 2014 року повідомило відповідача про поважність причин невиконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк (відсутність реквізитів банківського рахунку ОСОБА_1). 23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 була подана позивачу заява про перерахування коштів на відповідний картковий рахунок. Відповідно до платіжного доручення від 30 жовтня 2014 року № 312 зазначені кошти були перераховані ОСОБА_1 31 жовтня 2014 року.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки позивач вчинив усіх можливих і передбачених законодавством заходів з метою виконання судового рішення, дії державного виконавця не відповідають вимогам чинного законодавства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 4 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Іваненко Я.Л.