Ухвала суду № 56782852, 28.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
28.03.2016
Номер справи
902/1438/15
Номер документу
56782852
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"28" березня 2016 р. Справа № 902/1438/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників:

скаржника - не з'явився;

боржника - не з'явився;

кредиторів - не з'явилися;

ліквідатор - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15 (суддя Тісецький С.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком Компані" (код ЄДРПОУ 39531538, вул. Гонти, буд. 22-А, м. Вінниця, 21022)

про порушення провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15 (суддя Тісецький С.С.) товариство з обмеженою відповідальністю "Арком Компані" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Арком Компані" ОСОБА_1

Не погодившись з зазначеною простановою, ОСОБА_2 податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі № 902/1438/15.

Скаржник вважає, що господарським судом постанову про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Арком Компані" прийнято передчасно, а отже з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, скаржник зазначає, що боржником застосовано процедуру завідомо фіктивного банкрутства. Окрім того, визнання боржника банкрутом за спрощеною системою унеможливить проведення перевірки та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., судді Юрчук М.І., судді Крейбух О.Г. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2016.

У відзиві на апеляційну скаргу кредитор - ТОВ "Рада Інвест" заперечує її доводи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15 без змін (вх. № 6633/16 від 10.03.2016).

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 апелянт подав клопотання, в якому зазначив, що станом на 22.03.2016 згідно з Інформаційною системою "Податковий блок" податкова заборгованість у ТОВ "Арком Компані" (код 39531538) відсутня (вх. № 8235/16 від 25.03.2016).

В судовому засіданні ліквідатор підтримав викладені у відзиві доводи та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15 без змін.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, постанову місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України, а в справах про банкрутство також і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинні містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини 6 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь в провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15 товариство з обмеженою відповідальністю "Арком Компані" визнно банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

23.11.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення № 25327 про визнання боржника банкрутом і відкривання ліквідаційної процедури.

Частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство визначено особливості розгляду вимог кредиторів у процедурі ліквідації боржника його власником, згідно якої кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року у справі №916/832/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі №5011-46/12006-2012, від 18.03.2014 року у справі № 904/5660/13, від 24.04.2014 року у справі № 916/1547/13, від 24.04.2014 року у справі № 916/1544/13, від 02.12.2014 року у справі № 904/2684/14.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення органів ДПІ до суду з заявами про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Арком Компані".

Також, в поданій апеляційній скарзі скаржник жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги, в судове засідання апелянт також не подав такі докази.

Окрім того, ОСОБА_2 податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомлено колегію суддів, що станом на 22.03.2016 згідно з Інформаційною системою "Податковий блок" податкова заборгованість у ТОВ "Арком Компані" (код 39531538) відсутня.

За таких обставин, податковим органом не доведено, що господарський суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у зв'язку з чим податкова інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Відповідно до п.52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним твердження скаржника про те, що органу державної податкової служби не було надано проміжного ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності, оскільки згідно з особливостями провадження за ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Крім того, вказавши про необхідність проведення податкової перевірки боржника ОСОБА_2 податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення).

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві не набула статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувались, апелянт не довів права на оскарження прийнятої судом першої інстанції постанови від 18.11.2015 року у справі № 902/1438/15, відтак провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 4, 41, 32-34, 43, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 86, 91, 99, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Вінницької області від 18.11.2015 у справі № 902/1438/15.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Попередній документ : 56782718
Наступний документ : 56782859