Ухвала суду № 56780148, 28.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Справа № 876/1201/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів Довгої О.І., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити пенсію,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, та зобов'язання виплатити йому пенсію за квітень 2015 року в сумі 1598.34 гривень.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.01.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі - відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржив ОСОБА_1 подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 з 19.11.2010 року по 05.05.2015 р. працював сільським головою Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 02.03.2015 року ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади сільського голови строком до 01.05.2015 року включно.

В подальшому Рішенням Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №851 від 04.03.2015 року виконання обов'язків сільського голови на період його відсутності вирішено покласти на секретаря. Великоглибочецької сільської ради з 04.03.2015 р. по 01.05.2015 р.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі №12/10 від 09.01.2016 р. та довідки Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району №554 від 29.05.2015 року, ОСОБА_1 у квітні 2015 р. пенсійних виплат та зарплати не отримував.

Частиною 7 статті 21 Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня. 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

З матеріалів справи вбачається,що, що на час звернення до суду з даним позовом кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.368 КК України закінчено не було.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що у разі відсторонення від посади, не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування, згідно із Законом № 266/94.«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до ст. 1 Закону № 266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). Право на відшкодування шкоди виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; закриття кримінальної справи; відмови в порушенні кримінальної справи. Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державною бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення.

Зважаючи на викладене вище, та той факт, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст.368 КК України, на час прийняття рішення судом першої інстанції закінчено не було, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.01.2016 року в справі № 607/10560/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І. Довга

З.М. Матковська