Постанова № 56779937, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року о/об 13 год. 34 хв.Справа № 808/8225/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сталіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними та скасування рішень,

за участю представників:

від позивача - Рязанова М.В.

(особа діє на підставі довіреності б/н від 20.07.2015);

Твердохліб О.І. (діє на підставі довіреності б/н від 06.02.2016)

від відповідача - Сахно О.О.

(особа діє на підставі довіреності № 21600/08-30-10-024 від 02.10.2015), -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Приватного підприємства «Сталіт» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області за №001527, №001528, №001529, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 червня 2015 року Приватним підприємством «Сталіт» отримано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 12 червня 2015 року: №001120 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 937,19 грн. та нараховано пеню у розмірі 1759,89 гри. за період з 21 листопада 2013 року до 30 травня 2014 року; №001121 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 2744,19 грн. та нараховано пеню у розмірі 658,60 грн. за період з 06 травня 2014 року до 30 травня 2014 року; №001122 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 301,55 грн. та нараховано пеню у розмірі 30,16 грн. за період з 21 травня 2014 року до 30 травня 2014 року. Позивач вважає, що зазначені податкові рішення є протиправними та такими, що не відповідають чинному законодавствую.

В судовому засіданні представники позивача просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях (вх.№56098 від 22 грудня 2015 року), відповідно до яких зазначає, що Приватне підприємство «Сталіт» є платником єдиного внеску та перейшло на облік ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області з Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Днепропетровській області 18 червня 2014 року, однак у 2013 році ПП «Сталіт» були сплачені грошові кошти по єдиному внеску на рахунок ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя відповідно до платіжних доручень: №482 від 17 жовтня 2013 року на суму 9527,48 грн.; № 490 від 19 листопада 2013 року на суму 9371,97 грн.; № 498 від 19 грудня 2013 року на суму 8883,12 грн. Відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю підприємства на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя до відкриття відповідної інтегрованої картки платника податків зазначені кошти обліковувались на картках умовного платника як нез'ясовані платежі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 18 лютого 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Приватне підприємство «Сталіт» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1-3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 вказаного вище Закону).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Матеріалами справи підтверджується та було зазначено в позові позивачем, що 12 червня 2015 року Приватне підприємство «Сталіт» отримало рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області №001527, №001528, №001529 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Цими рішеннями на підставі положень статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача було застосовано штраф на загальну суму 6431,58 грн., у тому числі неня у сумі 4534,24 грн.

Так, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені податковим органом, оскільки Приватне підприємство «Сталіт» перейшло на облік ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області з Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Днепропетровській області 18 червня 2014 року, однак у 2013 році ПП «Сталіт» були сплачені грошові кошти по єдиному внеску на рахунок ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя відповідно до платіжних доручень: №482 від 17 жовтня 2013 року на суму 9527,48 грн.; № 490 від 19 листопада 2013 року на суму 9371,97 грн.; № 498 від 19 грудня 2013 року на суму 8883,12 грн. Відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю підприємства на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя до відкриття відповідної інтегрованої картки платника податків зазначені кошти обліковувались на картках умовного платника як нез'ясовані платежі.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску визначається Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20 квітня 2015 року - Інструкція № 449).

Так, згідно положень Інструкції № 449 сплата ЄСВ здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, позивач зобов'язаний сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

Матеріалами справи підтверджується, що виконуючи свій обов'язок щодо сплати ЄСВ позивачем:

- за 9 місяць 2013 року було подано звіт №42, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 9527,48 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 17 жовтня 2013 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 17 жовтня 2013 року;

- за 10 місяць 2013 року було подано звіт №43, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 9371,97 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 19 листопада 2013 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 19 листопада 2013 року;

- за 11 місяць 2013 року було подано звіт №44, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 8883,12 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 19 грудня 2013 року що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 19 грудня 2013 року;

- за 12 місяць 2013 року було подано звіт №4, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 6046,32 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 20 січня 2014 року що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 20 січня 2014 року;

- за 1 місяць 2014 року було подано звіт №5, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 4029,80 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 20 лютого 2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 20 лютого 2014 року;

- за 2 місяць 2014 року було подано звіт №7, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 3084,70 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску сплачена 19 березня 2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 19 березня 2014 року;

- за 3 місяць 2014 року було подано звіт №10, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 5398,01 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 22 квітня 2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 22 квітня 2014 року;

- за 4 місяць 2014 року було подано звіт №12, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 3015,53 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 20 травня 2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 20 травня 2014 року;

- за 5 місяць 2014 року було подано звіт №14, згідно якого нараховано єдиний внесок у сумі 3867,48 грн. Так, Приватним підприємством «Сталіт» нарахована сума єдиного соціального внеску та сплачена 20 червня 2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку №26001619938201 за 20 червня 2014 року.

Факт списання та проведення банком суми платежу з розрахункового рахунку Приватного підприємства «Сталіт» на рахунок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області підтверджуються банківськими виписками з відповідними відмітками банку.

Відповідно до повідомлення №623 від 10 червня 2011 року про взяття на облік платника єдиного внеску, Приватне підприємство «Сталіт» узято на облік в органи пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя 10 червня 2011 року.

Разом з тим, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Приватне підприємство «Сталіт», ідентифікаційний код 33242769, взято на облік до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, 10 червня 2011 року, за номером 08024-05189, як платника єдиного внеску (а.с. 13).

Суд задовольняючи позовні вимоги, виходить з тих підстав, що суб'єкт господарювання не має обов'язку встановлювати такі відомості, як заведення в податковому органі інтегрованої картки платника податку, або її передачі з одного податкового підрозділу до іншого.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки, з 10 червня 2011 року основним місцем обліку Приватного підприємства «Сталіт» єдиного внеску є Шевченківський район міста Запоріжжя, то й сплата єдиного внеску повинна бути до державного органу що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику загальнообов'язкового державного соціального страхування Шевченківського району - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області.

Суд зазначає, що така обставина не тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, оскільки позивачем єдині соціальні внески сплачені, а податковим органом їх прийнято.

Окрім того, будь - яких письмових чи усних зауважень з боку контролюючого органу до підтверджуючих оплату приватним підприємством сум єдиного внеску вказаних банківських виписок, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень №001527, №001528, №001529 від 12 червня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, докази позивача не спростовані, а тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області за №001527, №001528, №001529 від 15 вересня 2015 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Присудити на користь Приватного підприємства «Сталіт» з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов