Ухвала суду № 56779733, 29.03.2016, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/312/16-ц

2/729/206/16 р.

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2016 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку( пай), скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку( пай), скасування державної реєстрації земельної ділянки,

Відповідно до ст. 119 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; імя позивача і відповідача, а також імя представника позивач, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову, щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з вимогами ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ"Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно дочастини другоїстатті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення ( пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Статтею 6 Закону України « Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В п. 13 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Вищевказана позовна заява ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» який діє з 01.11.2011 року за подачу позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати в сумі 551,20 грн. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., за одну вимогу немайнового характеру, а тому йому слід доплатити судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп., ще за дві вимоги немайнового характеру за слідуючими реквізитами для зарахування судового збору: Отримувач коштів УК у Бобровицькому районі (Бобровицький р-н) 22030101; Код ЄДРПОУ- 37370959; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області ; МФО 853592; № рахунку отримувача - 31216206700031.

Дані обставини унеможливлюють відкриття провадження по справі, а тому відповідно до ст.121 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому пятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку(пай), скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без руху.

ОСОБА_3 Пилиповичу пятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення вище викладених в ухвалі недоліків.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя