Ухвала суду № 56777932, 23.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1608/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко Р. В.Номер провадження 22-ц/788/247/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Охтирської міської ради Сумської області,

треті особи: Реєстраційна служба Охтирського міськрайонного Управління юстиції в Сумській області, Управління Держгеокадастру в Охтирському районі Сумської області,

про визнання незаконним та скасування рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у приватну власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та конфігурації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачка, ОСОБА_3, являється донькою ОСОБА_5.

Матері позивачки, ОСОБА_5, на праві власності належало 36/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Сумської обл. загальною площею - 186,2 м2 , житловою площею - 116,6 м2 .

Крім того, ОСОБА_5 на підставі державного акту про право приватної власності на землю належала земельна ділянка під зазначеним будинком площею 0,0360 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

16 червня 2014 року ОСОБА_5 померла (а.с. 11, т. 1).

На підставі договору довічного утримання від 09 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 (матір'ю позивачки) та ОСОБА_3, позивачці належить 36/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0360 га за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (т. 1 а.с. 10, 12).

Інша частина названого будинку, а саме - 64/100 його частини, а також інша частина земельної ділянки під будинком за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0640 га належить матері відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (а.с. 118-122, т. 1)

Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що згідно інформації, яка міститься у генеральному плані (схемі) попередні співвласники будинку по АДРЕСА_1 користувались земельною ділянкою загальною площею 16820 м2, із яких під будинком та іншими спорудами після добудов - 395 м2 , під двором - 515 м2 ( всього загальна площа - 910 м2), а також лишками площею - 772 м2 (див. ст. 31 інв. справи).

Не дивлячись на вчинення всіх, передбачених законом заходів, суд першої інстанції не відшукав рішення міської ради про виділення власникам будинку по АДРЕСА_1 у користування земельної ділянки (а.с. 250, т. 1).

Проте, безспірно було встановлено, що попередні власники названого будинку користувалися земельною ділянкою у розмірі 910 м2. Названий факт підтверджується правовстановлюючими документами, які знаходяться на аркушах 91 і 93 інвентарної справи № 1255, а саме :

- свідоцтва про право власності від 15 липня 1993 року, виданого ОСОБА_7 на підставі ст. 22 КпШС, на ? частину майна, набутого у шлюбі з ОСОБА_8, яке складається з 64/100 частин житлового будинку з надвірними будовами, розташованого на земельній ділянці пл. 910 кв. м, що знаходяться в АДРЕСА_1. Зазначено про те, що назване майно належало померлій ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 14.09.1971 р. та договору купівлі-продажу від 16.09.1971 р.

- свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 липня 1993 року, виданого ОСОБА_7 на спадкове майно після смерті його дружини (ОСОБА_8.), яке складається з 32/100 частин житлового будинку з надвірними будовами, розташованого на земельній ділянці пл. 910 кв. м, що знаходяться в АДРЕСА_1

28 жовтня 2004 року ОСОБА_6 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_7, - на спадкове майно, яке складається з 64/100 частин житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1

Таким чином встановлено, що земельна ділянка під будинком по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1 га, яка перебуває у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_3 та матері відповідача ОСОБА_4, сформована у межах розміру земельної ділянки, що була виділена у користування попереднім власникам та отримана ними у спільну часткову власність в межах норм безоплатної приватизації (ст. 121 ЗК України). На даний час позивачка та мати відповідача мають державні акти, які засвідчують їх право власності на землю під будинком у розмірах, які відповідають їх часткам у праві власності на будинок ( 0,036 га та 0,64 га).

Отже, безспірно встановлено і ця обставина не заперечується позивачкою, що інша, неприватизована, частина земельної ділянки, а саме - "лишки", відносилась до фонду Міської ради та була залишена у тимчасове користування попереднім співвласникам будинку по АДРЕСА_1 до потреби в ній міської ради.

В даній справі був розглянутий спір відносно земельної ділянки, яка до недавнього часу як "лишки" знаходилась у тимчасовому користуванні як попередніх співвласників будинку по АДРЕСА_1 так і його останніх співвласників, а саме, позивачки і матері відповідача. Цей спір виник після того, як син відповідачки - ОСОБА_4, звернувся до Охтирської міської ради з відповідною заявою про виділення йому земельної ділянки, якою, як "лишками", користувалась в тому числі і мати позивачки, а останнім часом - сама позивачка.

Рішенням Охтирської міської ради від 27.06.2014 р. №1125-МР (п. 44) було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0662 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Зазначена земельна ділянка безпосередньо межує із земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 17, 41-80, 117, т. 1).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0662 га., за адресою: АДРЕСА_1, дата реєстрації - 11.08.2014 р. (а.с. 112-117, т. 1).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 просила суд :

- скасувати п. 44 рішення Охтирської міської ради 56 сесії 6 скликання №11 28 МР від 27.06.2014 р. "Про внесення змін до рішень Охтирської міської ради" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання громадянину ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0662 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0662 га. на ОСОБА_4;

- скасувати в Управлінні Держгеокадастру в Охтирському районі державну реєстрацію та конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0662 га. на ОСОБА_4;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0662 га. на ОСОБА_4

Суд першої інстанції, з огляду на відсутність порушених прав позивачки, відповідність волевиявлення справжній волі відповідача на отримання спірної земельної ділянки, не знайшов підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 не надала доказів, які б свідчили про порушення її прав на спірну земельну ділянку. Встановлено, що виділена відповідачу у встановленому порядку земельна ділянка ніколи не виділялась в установленому порядку ні позивачці, ні її матері, ні попереднім співвласникам будинку по АДРЕСА_1, а тому виділення спірної земельної ділянки відповідачу не порушує прав позивачки.

Сам по собі факт користування на протязі тривалого часу матір'ю позивачки спірною земельною ділянкою під городництво, яка "лишками", не є доказом порушення прав позивачки, оскільки встановлено, що спірною земельною ділянкою мати позивачки, а останнім часом - позивачка користувались зі згоди міської ради тимчасово.

не виділялась в установленому порядку ні позивачці, ні її матері, ні попереднім співвласникам будинку по АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що рішенням ради про виділення відповідачу у власність під забудову суміжної земельної ділянки, не порушуються права позивачки як особи, яка набула у власність в порядку ст. 120 ЗК України земельну ділянку у чітко зазначених в договорі довічного утримання розмірах, а тому підстави для задоволення її позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матері відповідача повноважень на представництво його інтересів під час вирішення питання про виділення йому у власність спірної земельної ділянки не є підставою для задоволення скарги та скасування постановленого у справі рішення, оскільки позивачка при цьому не навела мотивів, з яких вищеназваними обставинами вона вважає свої права порушеними.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -