Ухвала суду № 56777300, 22.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2721/16

Головуючий у першій інстанції Калінюк Р. Б.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

02 грудня 2013 року представник позивача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 5327262 від 11.05.2007 року у загальному розмірі 691388,78 грн., з якої: заборгованість за сумою кредиту - 323602,20 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 258630,28 грн., пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором - 50827,10 грн., штраф за порушення обов'язків, передбачених п.4.3.2-4.3.6 кредитного договору - 3810,00 грн., загальна заборгованість за сумою штрафу за невиконання умов страхування предметів застави у розмірі 54519,20 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 11.05.2007 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ», та відповідачем був укладений кредитний договір № 5327262,, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач у свою чергу зобов'язався виконати визначені кредитним договором умови (далі - Кредитний договір).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11.05.2007 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є ПАТ «ПУМБ» та відповідачем був укладений Кредитний договір, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 381000 грн., а відповідач у свою чергу зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути позивачу кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Посилаючись на те, що починаючи з 23.03.2009 року відповідач припинив виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму позову, просив його вимоги задовольнити.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 березня 2014 року позов ПАТ «ПУМБ» було задоволено та було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 5327262 від 11 травня 2007 року в загальному розмірі 691388, 78 грн., а також судові витрати у розмірі 3441 грн.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2015 року зазначене рішення було змінено та було стягнуто з ОСОБА_5 заборгованість у загальному розмірі 486297,48 грн.

Разом з тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 вересня 2015 року зазначені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції на новий розгляд.

Одним із мотивів скасування попередніх судових рішень було те, що суд належним чином не з'ясував у відповідача ОСОБА_5 його ставлення щодо застосування строку позовної давності, оскільки судом апеляційної інстанції строк позовної давності був застосований без відповідної заяви відповідача про це.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року позовні вимоги були задоволені частково, за заявою відповідача ОСОБА_5 було частково застосовано строк позовної давності та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 5327262 від 11 травня 2007 року у розмірі 486 297,48 грн. Зазначена заборгованість складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 266 319,91 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 157 502,12 грн., пеня за порушення строків сплати суми кредиту - 1 754,88 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 2 391,37 грн., штраф за порушення обов'язків по Кредитному договору - 3 810,00 грн., штраф за невиконання умов страхування предметів застави - 54 159,20 грн.

В іншій частині позовна заява була залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ» ставить питання про скасування вищевказаного судового рішення та ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за даним Кредитним договором, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Обставини укладення між сторонами Кредитного договору та виникнення кредитної заборгованості внаслідок порушення позичальником його умов визнані сторонами і не заперечуються, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

Спірним є питання щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та суми кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПУМБ».

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в межах строків позовної давності.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_5 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту з 29 грудня 2008 року, а з 23 березня 2009 року - зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом.

В свою чергу, з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та з вимогами про дострокове повернення кредиту банк звернувся лише 12 грудня 2013 року.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, враховуючи, що умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

При цьому, суд виходив із того, що після скасування судових рішень ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_5, на підставі мотивувальної частини вказаної ухвали надав суду письмову заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Також при вирішені спору суд правомірно керувався ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» підлягають задоволенню частково, в межах строку позовної давності, починаючи з 12 грудня 2010 року, згідно чого основна сума кредиту склала 266 319,91 грн.; нараховані проценти - 157 502,12 грн.

Крім того, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи, що судом змінено розмір заборгованості по тілу кредиту та процентам, підлягає перерахуванню і розмір пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати пені за порушення строків сплати процентів в межах 12 місяців, які передують зверненню банком із позовом до суду (12 грудня 2012 року), у в'язку чим сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту склала 1754,88 грн.; сума пені за порушення строків сплати процентів склала 2391,37 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.5 Кредитного договору, за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2 - 4.3.6 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний на вимогу позивача сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту, що становить 3810,00 грн.

Також судом першої інстанції правильно зазначено, що у відповідності до п. 4.3.1. Кредитного договору відповідач зобов'язаний протягом строку дії кредитного договору щорічно, до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладення яких передбачено кредитним договором, на умовах попередньо погоджених з позивачем. При цьому страхова сума за договорами страхування, що будуть укладатись на новий строк, має бути не меншою, ніж сума поточної заборгованості позичальника за основною сумою кредиту і не меншою дійсної вартості майна (за договорами страхування майна) на момент укладення таких договорів страхування, а за договорами страхування нерухомого майна - не меншою, ніж його повна (оціночна) вартість, зазначена в договорі забезпечення. На підтвердження виконання умов цього пункту відповідач зобов'язаний до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, надавати банку, як вигодонабувачу, по одному оригінальному примірнику цих договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів в повному обсязі за період, на який було поновлено дію договорів страхування.

Згідно п.5.4. Кредитного договору за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, відповідач зобов'язаний сплатити на вимогу позивача на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Оскільки відповідно до п.2.1. Договору страхування майна громадян № 0873-ИГ/07о страхова сума складає 545 192,00 грн., то непогашена заборгованість за сумою штрафу за невиконання умов страхування предметів застави згідно Кредитного договору становить 54 519,20 грн.

Що стосується доводів апелянта про те, що строк позовної давності перервався 21.01.2014 року вчиненням відповідачем ОСОБА_5 дій, які свідчать про визнання ним свого боргу (а.с.255), то вони є безпідставними, оскільки зазначені дії були здійснені відповідачем 21.01.2014 року, тобто після пред'явлення даного позову ПАТ «ПУМБ» до суду, у зв'язку з чим строк позовної давності, який розпочав свій перебіг 29 грудня 2008 року за основним зобов'язанням за Кредитним договором, та з 23 березня 2009 року - по зобов'язанням зі сплати процентів за користування кредитом, не переривався.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко