Ухвала суду № 56777235, 17.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2594/16

Головуючий у першій інстанції Прохоров П.А.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року, -

встановила:

У вересні 2013 року ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей відповідачів ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради про виселення.

Свої вимоги мотивували тим, що між позивачем та ТОВ «Славутич-95» було укладено кредитний договір № 7.6-39 від 06.08.2008 року, відповідно до якого позивач зобов'язався надати ТОВ «Славутич-95» кредит у розмірі 2600000,00 доларів США., а ТОВ «Славутич-95» зобов'язалося прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені графіком, але не пізніше 06.08.2010 року.

У якості забезпечення виконання ТОВ «Славутич-95» зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 7.6-9/1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 4729, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в іпотеку позивачу домоволодіння з надвірними спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Славутич-95» зобов'язань за кредитним договором позивач звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього та зареєстрував таке право у встановленому законом порядку.

Досудові вимоги позивача про звільнення домоволодіння відповідачами були проігноровані, у зв'язку із чим позивач змушений був звернутися до суду із позовом про виселення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» задоволено.

Виселено ОСОБА_3 та її малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. з житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» сплачений судовий збір у розмірі 114, 70 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились. Надали клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія вважає, що підстави для відкладення слухання справи відсутні, оскільки причини, з яких особи просять відкласти слухання справи, не можуть бути визнані поважними.

Так сторони заздалегідь, ще 22 лютого2016 року були повідомлені про час та місце слухання справи і мали достатньо часу для врегулювання особистих проблем.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що між позивачем та ТОВ «Славутич-95» було укладено кредитний договір від 6 серпня 2008 року, за яким позивач надав, а товариство прийняло кредит у сумі 260000 доларів США, зобов'язавшись використати кредитні кошти за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит у повному обсязі у порядку та в строки, обумовлені кредитним договором, але не пізніше 6 серпня 2010 року.

На забезпечення виконання товариством «Славутич- 95» умов кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку позивачу домоволодіння АДРЕСА_1.

Пунктом 6.7.1. іпотечного договору передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Оскільки ТОВ «Славутич-95» зобов'язань за кредитним договором не виконав, позивач звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього та зареєстрував це право у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, передбаченому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок, житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуване рішення суду про виселення без надання іншого житла з тих підстав, що житлове приміщення - предмет іпотеки придбане не за кредитні кошти.

Як вбачається із матеріалів справи, дані про джерело та час придбання іпотечного майна - відсутні. У жодному із судових рішень судів усіх рівнів та витягах із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, не вказано на якій підставі іпотечне майно належало ОСОБА_3, коли і за які кошти воно було придбане. Доказів на підтвердження факту придбання іпотечного майна не за кредитні кошти суду надано не було.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до даного Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому суд не вправі вимагати від учасників процесу надання якихось певних доказів на підтвердження чи спростування їхніх доводів.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда