Ухвала суду № 56775471, 18.03.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2386/16-к

н\п 1-кс/490/1043/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

слідчий суддя - Лагода К.О.,

при секретарі - Афоніної О.В.

за участю прокурора - Ціома В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Дурова Р.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді заставивідносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Вознесенськ, Миколаївської області, працює, зареєстрований АДРЕСА_1

за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Дурова Р.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді заставивідносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданого клопотання, 19.11.2015 близько 17 годин 30 хвилин водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухався в темний час доби, у крайній лівій смузі руху сухої асфальтованої проїзної частини автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв» у Жовтневому районі Миколаївської області, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, зі сторони м. Баштанка у напрямку м. Миколаєва, з увімкненим світлом фар головного освітлення автомобіля у режимі «ближній», зі швидкістю приблизно 161-163 км/год. При цьому, на даній ділянці дороги, по ходу руху автомобіля НОМЕР_1, було встановлено дорожній знак п.3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год».

В цей же час, в районі 317 км вказаної автодороги, по нерегульованому пішохідному переходу, який позначений дорожньою розміткою п.1.14.1 «зебра» та дорожнім знаком 5.35.2 Правил дорожнього руху України, справа наліво по ходу руху автомобілю НОМЕР_2, проїзну частину почав перетинати пішохід ОСОБА_3

При наближенні до зазначеного нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 11.2, 12.3, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи транспортним засобом проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, рухався у крайній лівій смузі руху, хоча повинен був рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху України «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год», рухався із значним перевищенням швидкості, дозволеній на даній ділянці дороги, хоча об'єктивно спроможний був заздалегідь виявити зазначений дорожній знак та обрати максимально допустиму швидкість, при виявленні небезпеки у вигляді пішохода не вжив заходів до зменшення швидкості автомобілю аж до повної його зупинки, не дав дороги пішоходу, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, хоча повинен був це зробити та мав таку технічну можливість, внаслідок чого передньою центральною частиною свого автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який закінчував перехід проїзної частини.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 874 від 25.12.2016 смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді множинних переламів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_2 п.п.2.3 «б», 11.2, 12.3, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19 листопада 2015 року та схемою до нього; висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №4/175 від 10.12.2015; висновком судово-автотехнічної експертизи №2/286 від 08.01.2016; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; висновком судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № 48 від 09.03.2016.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 від дачі показань відносно себе відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у ході досудового розслідування органом досудового розслідування доведена, шкоду, завдану потерпілим, ним добровільно не відшкодовано, а також те, що ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, існує ризик того, що він буде переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та відшкодування завданої злочином шкоди.

Також, з вказаних мотивів він може незаконно впливати на потерпілих та свідків та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню або негативно впливати на хід судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскілки його підзахисний визнає провину, має не великий дохід, а тому доцільно обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний просив не застосувати у його відношенні міру запобіжного заходу у вигляді застави. Зазначив, що провину визнає, почав відшкодовувати матеріальну шкоду потерпілому, до слідчого з'являється за першою вимогою.

Слідчий у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочин, провину не визнає, оскільки на підставі статті 63 Конституції України від дачі показів відмовився, атому, на думку слідчого, саме запобіжний захід у вигляді застави буде забезпечувати належну поведінку підозрюваного.

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчого, вивчивши надані матеріали кримінального провадження вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік, стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Згідно ч.4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий, зареєстрований АДРЕСА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20-ти мінімальних заробітних плат, що складає 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням усіх обставин по кримінальному провадженню, за наявності обґрунтованої підозри за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в результаті якого загинула людина, враховуючи, що раніше підозрюваний притягався до кримінальної відповідальності, від дачі свідчень відмовився, буде необхідним і достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, згідно з вимогами ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною нимиперіодичністю;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 182, 193-194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Дурова Р.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді заставивідносно підозрюваного ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20-ти мінімальних заробітних плат, що складає 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести суму застави у розмірі 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, на депозитний рахунок Територіального управління ДСА у Миколаївській області (розрахунковий рахунок №37312006000537; банк одержувач ГУ ДКСУ у Миколаївській області МФО 826013, код ОКПО 26299835).

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, згідно з вимогами ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною нимиперіодичністю;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва К.О. Лагода