Вирок № 56771512, 28.03.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/1180/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Мазура М.В., за участі секретаря судового засідання Соловйової О.І., прокурора Неустроєвої В.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015130530000343 від 08.04.2015 р. про обвинувачення

ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. в м.Первомайськ Луганської області, має професійно-технічну освіту, не одружений, має неповнолітню дитину 2008 року народження, не працює, на військовому обліку в Лисичанському міському військовому комісаріаті не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 05.07.2005 року Первомайським міським судом Луганської області за ст. 15, ст.152 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 12.07.2007 року на підставі постанови Песчанського районного суду Вінницької області від 04.07.2007 року згідно із Законом України «Про амністію» від 19.04.2007 р.;

2) 19.05.2009 Первомайським міським судом Луганської області за ст.122 ч.1, ст.296 ч.1, 70 КК України (2001 р.) до покарання у вигляді обмеження волі на строк 4 роки, із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

3) 30.05.2011 Первомайським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України (2001 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, згідно ст.71 КК України приєднано частину покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 19.05.2009 року, остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі, початок строку з 30.05.2011, вирок вступив у законну силу 14.06.2011,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Первомайськ Луганської області, має професійно-технічну освіту, одружений, не працює, на військовому обліку в Лисичанському міському військовому комісаріаті не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 28.05.2009 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.121 ч.1, ст.186 ч.1, 289 ч.1, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 17.09.2011 року на підставі постанови Алчевського міського суду Луганської області від 09.09.2011 р. згідно із Законом України «Про амністію» від 08.07.2011 року;

2) 17.07.2013 р. Первомайським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2 КК України до позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік (судимість погашена),

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

1 епізод:

07.04.2015 приблизно о 21.00 год. ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та був раніше судимим за ч.3 ст.185 КК України, тобто діяв повторно, ОСОБА_4, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також ОСОБА_5, стосовно якого матеріали були виділені в окреме провадження, діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, проникли до приміщення сараю у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6, звідки таємно викрали домашню птицю у кількості 4 штуки, вартістю згідно довідки № 15 від 04.05.2015, по 100 грн. за одну штуку, всього на суму 400 грн., розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 400 грн.

2 епізод:

07.04.2015 приблизно о 21.30 ОСОБА_1 і ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно та за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, маючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, проникли до будинку за адресою: АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_7, звідки таємно викрали: мобільний телефон «NOKIA 1209» вартістю 85 грн., зі стартовим пакетом «Київстар» вартістю 20 грн., на рахунку якого грошових коштів не було; мобільний телефон «NOKIA 1616» вартістю 203 грн., зі стартовим пакетом мобільного оператора «МТС» вартістю 20 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 30 грн.; гроші в сумі 2000 грн.; картоплю вагою 20 кг., 15 пляшок ємністю 1,5 літра з спиртним напоєм, що не представляють матеріальної цінності для потерпілої, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2358 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вкраденим майном на свій розсуд.

3 епізод:

01.07.2015 приблизно о 17.00, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи повторно та з корисливих мотивів, через відкрите вікно веранди, проник до будинку за адресою: АДРЕСА_5, де мешкає ОСОБА_8, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8, а саме мобільний телефон «NOKIA E5» вартістю 500 грн., зі стартовим пакетом «JEANS» мобільного оператора «МТС» вартістю 20 грн.; флеш-карту пам'яті 8 GB типу MicroSDHC марки «TRANSCEND» вартістю 130 грн.; стартовий пакет мобільного оператора «LIFE» вартістю 20 грн.; чохол для мобільного телефону, що не має матеріальної цінності для потерпілої, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 670 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись вкраденим майном на свій розсуд.

4 епізод:

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи при невстановлених у ході судового розгляду обставинах і в невстановлений день і час, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, після чого почав незаконно зберігати вказаний наркотичний засіб, загорнутий в пакет, без мети збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1. 24.04.2015 у період часу з 07.20 години до 08.15 години в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, у висушеному та подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 897/412 від 30.04.2015 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 26,74 грама.

5 епізод:

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, у невстановлений в ході судового розгляду день та час і за невстановлених обставин, незаконно придбав боєприпаси (тридцять патронів 5,45-мм) без передбаченого законом дозволу, після чого почав незаконно зберігати вказані патронами за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1. 24.04.2015 у період часу з 07.20 години до 08.15 години в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено тридцять патронів, які згідно висновку експерта № 164 від 04.06.2015 є бойовими припасами 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року, ці патрони призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати АК-74, АКС-74, АКС-74У, ручний кулемет РПК-74 їх модифікації, всі патрони до стрільби придатні, всі патрони виготовлені промисловим способом та до стрільби придатні.

6 епізод:

11.07.2015 приблизно о 23.15 год. ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до приміщення будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_6, де в цей час знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Після цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли, маючи умисел на навмисне спричинення невизначеної шкоди здоров'ю потерпілої, умисно наніс один удар кулаком руки ОСОБА_10, в обличчя, після чого умисно наніс один удар кулаком руки в область грудей потерпілій, від чого вона впала на дерев'яну підлогу у кімнаті будинку, а ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії, схопився руками за волосся ОСОБА_10, підняв її з підлоги на штовхнув на диван, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, маючи умисел на спричинення невизначеної шкоди здоров'ю потерпілої, умисно наніс не менше 4-х ударів по тулубу ОСОБА_10 в області ребер. У результаті указаних протиправних дій ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканей обличчя (параорбітальні гематоми), множинних гематом тулуба та кінцівок, які, як в сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також закрита тупа травма грудної клітки зліва, лівосторонній пневмоторакс, яка має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за виключенням обвинувачення у крадіжки 2000 грн. у потерпілої ОСОБА_11, та заперечив свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за виключенням обвинувачення у крадіжки 2000 грн. у потерпілої ОСОБА_7, та заперечив свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Вислухавши прокурора, захисника, допитавши обвинувачених, свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Вина обвинувачених у вчиненні злочину за першим епізодом підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів.

Так, допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнали свою вину по даному епізоду в повному обсязі та надали показання, в яких підтвердили правильність обставин вчинення даного злочину, викладених у обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що ввечері 07.04.2015 року він вийшов у двір свого будинку, до нього підійшли двоє, можливо дещо далі був третій, але він точно не роздивився. Ці двоє осіб, які були в цивільній одежі, а в одного з них на обличчі була балаклава, пояснили, що відпрацьовують район, стали питати, чи не бачив він підозрілих осіб. При цьому вони зайшли в будинок, а один з них одразу вийшов, через 10-15 хвилин вийшов інший. Після цього потерпілий з'ясував, що в нього з сараю викрали 3 куриці та 1 півня.

Крім того, вина обвинувачених по даному епізоду підтверджується наступними доказами:

- витягом з ЄРДР про внесення відомостей за заявою ОСОБА_6 щодо крадіжки домашньої птиці (т.1 а.с.213);

- заявами потерпілого ОСОБА_12 про крадіжку з його сараю 4 домашніх птиць та про залучення його до провадження як потерпілого (т.1 а.с.255, 259);

- протоколом огляду місця події від 24.04.2015 року, в ході якого оглянуто місце скоєння кримінального правопорушення (т.1 а.с.256-258);

- довідкою, яка видана ПП ОСОБА_13, згідно якої вартість домашньою птиці складає 100 грн. за 1 штуку (т.1 а.с.260).

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за цим епізодом правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення; дії ОСОБА_4 за цим епізодом правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Вина обвинувачених у вчиненні злочину за другим епізодом підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів.

Так, допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнали свою вину по даному епізоду частково та надали показання, в яких підтвердили правильність обставин вчинення даного злочину, викладених у обвинувальному акті, заперечивши лише проти обвинувачення в частині викрадення у потерпілої ОСОБА_7 2000 грн.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 07.04.2015 року приблизно о 21.30 год. вона була дома, коли в будинок забігла особа в балаклаві зі словами «Де сепаратисти?!», заламав руки за спину, поклав її на землю. До будинку також увійшов інший чоловік, але його вона не бачила, а тільки чула. Вони були в її будинку приблизно 10 хвилин, а потім пішли. Після цього вона зрозуміла, що в неї викрали її майно. Окремо вона відзначила, що в той день вона вирішила перерахувати гроші, які зберігала у схованці, і діставши їх, вона поклала їх на тумбочку. Грошей всього було 2000 грн. (5 купюр номіналом по 200 грн., всі інші купюри були номіналом по 50 грн.). Вони зникли разом з іншим майном після візиту указаних осіб.

Крім того, вина обвинувачених по даному епізоду підтверджується наступними доказами:

- рапортом працівника міліції, про те що до ЧЧ ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, зокрема, про викрадення майна та грошей в сумі 2000 грн. (т.1 а.с.217);

- витягом з ЄРДР про внесення відомостей за заявою ОСОБА_7 щодо крадіжки мобільних телефонів та 2000 грн. (т.1 а.с.213);

- заявою ОСОБА_7 щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які скоїли таємне викрадення її майна, у тому числі 2000 грн. (т.1 а.с.218), та про залучення її до провадження як потерпілої (т.1 а.с.229);

- протоколом огляду місця події від 08.04.2015 року, в ході якого оглянуто будинок ОСОБА_7, виявлені і вилучені коробки з-під мобільних телефонів, 8 слідів пальців рук (т.1 а.с.219-228);

- протоколом огляду місця події від 10.04.2015 року, який проведений за місцем мешкання ОСОБА_2. Під час огляду виявлено та вилучено пластикову пляшку ємністю 1,5л. з етикеткою «Вода», картоплю в жовтому поліетиленову пакеті (т.1 а.с.230-232);

- протоколом огляду предмету від 18.04.2015 року, в ході якого слідчим в присутності понятих оглянуто мобільний телефон Nokia 1209, встановлено його маркування, IMEI та відсутність SIM-карти (т.1 а.с. 235-237);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 24.04.2015 року в ході якого потерпіла ОСОБА_7 в присутності понятих впізнала ОСОБА_1, як особу, яка скоїла 07.04.2015 року відносно неї кримінальне правопорушення (т.1 а.с.239-241);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 94-37/7 від 26.05.2015, згідно якого вартість мобільного телефону «NOKIA 1209» складає 85 грн., мобільного телефону «NOKIA 1616 складає 203 грн. (т.1 а.с.244-249);

- довідкою наданою ПП ОСОБА_14, згідно якої вартість стартового пакету «Київстар» складає 20 грн., стартового пакету мобільного оператора «МТС» - 20 грн (т.1 а.с.251).

Суд критично оцінює показання обвинувачених у частині того, що вони не викрадали у потерпілої ОСОБА_7 2000 грн., розцінюючи їх як спосіб захисту, тоді як потерпіла одразу після вчинення проти неї злочину заявила про викрадення в неї 2000 грн., а також іншого майна, а потім послідовно давала аналогічні показання. За цих обставин суд вважає, що показання потерпілої заслуговують на довіру, на відміну від показань обвинувачених.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за цим епізодом правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

При цьому суд погоджується з кваліфікацією дій обвинувачених за ч.3 ст.185 КК України, а не за відповідною частиною ст.186 КК України, оскільки вони відволікали увагу потерпілої та здійснили викрадення її майна не відкрито, а приховано (таємно) від неї, і вона виявила зникнення її майна вже після того, як вони пішли.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за третім епізодом підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину по даному епізоду в повному обсязі та надав показання, в яких підтвердив правильність обставин вчинення даного злочину, викладених у обвинувальному акті.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 по даному епізоду підтверджується наступними доказами:

- витягом є ЄРДР про внесення відомостей за заявою ОСОБА_8 (т.1 а.с.215);

- заявами ОСОБА_8 щодо притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка скоїла крадіжку її мобільного телефону Nokia Е5 з приміщення будинку, та про залучення її до провадження як потерпілої (т.1 а.с.263-264);

- протоколом огляду місця події від 07.07.2015 року в ході якого було оглянуто приміщення домоволодіння за адресою АДРЕСА_5, за місцем мешкання ОСОБА_8 Під час огляду було виявлено на дерев'яному підвіконні слід взуття з нашаруванням ґрунту, який був сфотографований за правилами масштабного знімку (т.1 а.с.265-267);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 296-117/7 від 22.07.2015, згідно якого вартість мобільного телефону «NOKIA E5», IMEI НОМЕР_1, складає 500 грн. (т.1 а.с.271-285);

- довідкою, наданою ПП ОСОБА_14, згідно якої вартість стартового пакету «Дешевые звонки за границу» мобильного оператора «LIFE» складає 20 грн., стартового пакету мобільного оператору «МТС» складає 20 грн., флеш-карти пам'яті 8 GB типу MicroSDHC марки «TRANSCEND» складає 130 грн. (т.2 а.с.4).

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за цим епізодом правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за четвертим і п'ятим епізодами, попри заперечення своєї вини обвинуваченим, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину по цим епізодам заперечив, пояснивши, що 24.04.2015 року за його місцем проживання дійсно було проведено обшук, коли до нього постукали у двері, він відчинив їх, до квартири увійшли троє озброєних осіб, які поклали його на підлогу та запитали, чи є хтось у квартирі, пішли по кімнатах, а після цього зайшли слідчий та поняті, тому вважає, що наркотичний засіб і патрони йому підкинули озброєні люди, які першими зайшли до квартири.

Однак, суд критично оцінює зазначені показання обвинуваченого, оскільки вони спростовуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_15 надав суду пояснення, що він дійсно був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 Обшук відбувався за його участю та ще одного понятого, двері квартири відчинив ОСОБА_1, першими зайшли працівники міліції та поклали ОСОБА_1 на підлогу, подивились в інші кімнати, але з прихожої самі не виходили, після чого підняли на ноги ОСОБА_1 і в квартиру зайшли слідчий і поняті. Під час обшуку в зальній кімнаті виявлено та вилучено пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в кухонній кімнаті в пакеті з картоплею патрони, в спальній кімнаті пір'я з птиці. За результатами обшуку було складено протокол, який підписали учасники, зауважень не надходило. При цьому відповідаючи на питання, свідок ОСОБА_15 зазначив, що у працівників міліції ніяких предметів, пакетів перед початком обшуку він не бачив, можливості вчинити будь-які дії, не будучи при цьому поміченим, ні у кого з учасників проведення обшуку не було, оскільки всі знаходились в полі зору один одного.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники поліції ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які брали участь проведенні обшуку, надали пояснення, які повністю узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_15, зокрема, вони наполягали на тому, що коли вони на початку обшуку вони першими зайшли в квартиру, візуально оглянули її, але без понятих далі не проходили.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 за цим епізодом підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- рапортами працівників міліції щодо виявлення та вилучення за місцем мешкання ОСОБА_1 речовини рослинного походження та патронів (т.2 а.с.32-34);

- ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду від 23.04.2015 року про надання дозволу на обшук квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, в якій зареєстрований та проживає ОСОБА_1 (т.2 а.с.11);

- протоколом обшуку від 24.04.2015 року, який проведений за участю понятих та в ході якого виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження у висушеному та змеленому стані; 2 медичних одноразових шприца з голками; пір'я з птиці в кількості 7 штук; 30 штук патронів; обвинувачений ОСОБА_1 у протоколі власноручно зазначив, що будь-яких заяв чи зауважень не має, також зауважень не надійшло від інших учасників обшуку (т.2 а.с.11-16);

- висновком експерта № 164 від 04.06.2015, згідно якого 30 патронів є бойовими припасами 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року, ці патрони призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати АК-74, АКС-74, АКС-74У, ручний кулемет РПК-74 їх модифікації, всі патрони виготовлені промисловим способом та до стрільби придатні (т.2 а.с.19-21);

- висновком експерта № 897/412 від 30.04.2015, згідно якого виявлена та вилучена за місцем мешкання ОСОБА_1 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 26,74 грама (т.2 а.с.26-29).

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за цими епізодами правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, та за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

При цьому суд вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення посилання на конкретні обставини незаконного придбання обвинуваченим ОСОБА_1 наркотичних засобів і боєприпасів, оскільки згідно з ч.3 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тоді як у судовому засіданні обвинувачений не надав з цього приводу жодних пояснень, заперечивши свою вину за цими епізодами, а стороною обвинувачення не було надано жодних доказів, які б дозволили встановити конкретні обставити незаконного придбання обвинуваченим наркотичних засобів і боєприпасів. У той же час суд вважає встановленим сам факт незаконного придбання обвинуваченим наркотичних засобів і боєприпасів, оскільки неможливо незаконно зберігати наркотичні засоби чи боєприпаси, попередньо їх не придбавши у будь-яких спосіб. Суд також вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення посилання на незаконне носіння обвинуваченим боєприпасів з тих же підстав, адже не з'ясувавши де обвинувачений їх придбав, неможливо точно встановити, чи переносив він їх. Однак виключення цих обставин з формулювання обвинувачення не впливає на кваліфікацію злочинів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за шостим епізодом, попри заперечення своєї вини обвинуваченим, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину по даному епізоду заперечив, пояснивши, що 11.07.2015 р. у них з потерпілою ОСОБА_10 дійсно відбувся конфлікт, але ніяких тілесних ушкоджень він їх не завдавав, зокрема, потерпіла стала агресивно поводитися відносно його дружини, а потім і відносно нього (за словами обвинуваченого, «почала кидатися на них»), після чого він тричі дав їй запотиличники та більше не бив. Уранці наступного дня він її бачив і на її обличчі не було видимих тілесних ушкоджень, а ввечері того ж дня вони вже з'явилися. На думку обвинуваченого, тілесні ушкодження потерпілій завдала інша особа, можливо, її співмешканець. 11.07.2015 року обвинувачений випив небагато, а потерпіла, за його словами, була дуже п'яною.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19, яка є дружиною обвинуваченого, пояснила, що 11.07.2015 р. у них з потерпілою ОСОБА_10 дійсно відбувся конфлікт, оскільки остання вела себе дуже агресивно. Під час сварки ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_10 за плечі та тричі вдарив її по лівій стороні обличчя долонею і більше не бив. Наступного дня свідок спочатку бачила потерпілу без тілесних ушкоджень, а потім - у темних окулярах.

Однак суд критично оцінює зазначені показання обвинуваченого, а також його дружини, оскільки вони суперечать один одному (обвинувачений стверджував, що завдав три запотиличники, тоді як його дружина пояснювала, що він тричі вдарив потерпілу по обличчю), а також спростовуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 11.07.2015 року вона разом зі знайомою ОСОБА_20 перебували у приміщенні квартири за місцем мешкання останньої. Приблизно о 23.15 прийшов ОСОБА_2 зі своєю жінкою ОСОБА_19, після цього, між ОСОБА_10 та ОСОБА_19 виникла сварка, в яку втрутився ОСОБА_2 і наніс один удар потерпілій по обличчю, один удар в область грудей, від чого вона впала на підлогу, а ОСОБА_2 схопився руками за волосся ОСОБА_10, підняв її та штовхнув на диван. Після чого почав наносити удари по лівій стороні тулубу. 13.07.2015 вона звернулася до лікарні в м.Гірське, де їй рекомендували звернутися до лікарні в м.Лисичанськ, що вона і зробила.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 пояснила, 11.07.2015 року за місцем її мешкання під час сварки з ОСОБА_10 ОСОБА_2 наніс їй один удар по обличчю та один удар в область грудей, від чого ОСОБА_10 впала на підлогу, а ОСОБА_2 схопився руками за волосся ОСОБА_10, підняв її та штовхнув на диван, що відбувалося потім, зокрема чи наносив ОСОБА_2 удари по тулубу ОСОБА_10, вона не змогла пояснити, оскільки в цей час відвернулася. Після того, як подружжя ОСОБА_2 пішли, вона відвела ОСОБА_10 додому, остання скаржилася на біль у грудях, на обличчі синців не бачила.

Крім того, обставини вчинення злочину підтверджуються наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- рапортами працівників міліції про надходження повідомлення щодо звернення 16.07.2015 р. до Лисичанської міської лікарні за медичною допомогою ОСОБА_10, якій були завдані тілесні ушкодження громадянином ОСОБА_2 (т.2 а.с.41-43);

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 щодо завдання їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2, в якій вона заявила, що тілесні ушкодження були завдані їй громадянином ОСОБА_2 (т.2 а.с.44);

- заявою ОСОБА_10, щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за заподіяння їй тілесних ушкоджень (т.2 а.с.45) та залучення її до провадження як потерпілої (т.2 а.с.46);

- висновком судово-медичної експертизи № 145 від 19.08.2015р., згідно якого синці м'яких тканин обличчя, тулуба та кінцівок - відносяться до легких тілесних ушкоджень, як в купі, так і окремо; травма грудної клітини зліва з пневмотораксом має ознаки легких тілесних ушкоджень, по характеру, заподіявши короткочасний розлад здоров'я (т.2 а.с.48-50).

На підставі досліджених у сукупності доказів суд приходить до переконання в правдивості версії подій, викладених потерпілою, тоді як показання обвинуваченого та його дружини викликають сумніви та пояснюються спробою уникнути від покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 за цим епізодом правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні виду й міри покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, суд бере до уваги те, що обвинувачені не працюють, ОСОБА_1 не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_2 - одружений, але дітей не має, за місцем проживання обидва характеризуються задовільно. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України. Обставинами, що обтяжують покарання, суд вважає вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння, а також рецидив злочину (зокрема, обидва обвинувачених мають незняту й непогашену судимість за злочини, не передбачені в примітці 1 до ст.185 КК України, тобто умисні злочини, на які не поширюється кваліфікуюча ознака повторності).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання в межах відповідних статей Особливої частини КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом часткового складання покарань, а ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. При цьому суд не вбачає підстав для звільнення обвинувачених від відбування покарання згідно зі ст.75 КК України, оскільки обвинувачені були раніше судимими та знову вчинили злочини, що свідчить про їх небажання стати на шлях виправлення.

Беручи до уваги призначене судом покарання, з метою забезпечення виконання вироку суду до обвинувачених слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, слід стягнути з обвинувачених на користь держави, зокрема, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути витрати на залучення експертів в сумі 1412,34 грн. за проведення судово-балістичної експертизи, експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, трасологічної експертизи, судово-товарознавчої експертизи від 22.07.2015р., крім того, з обох обвинувачених слід стягнути витрати за проведення дактилоскопічних експертиз, товарознавчої експертизи від 26.05.2015 року в сумі 1228, 80 грн. в рівних долях.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 3 років 5 місяців позбавлення волі;

-за ч.1 ст.309 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі;

-за ч.1 ст.263 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді трьох років восьми місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_1, залишити без змін на строк до набрання вироком законної сили.

Строк відбування ОСОБА_1 покарання відраховувати з 11 січня 2016 року.

Строк попереднього ув'язнення в період з 11 січня 2016 року до моменту прийняття цього вироку, тобто до 28 березня 2016 року, зарахувати у строк відбуття ОСОБА_1 покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.125 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.125 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі.

Відповідно до положень ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді трьох років двох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_4, залишити без змін на строк до набрання вироком законної сили.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання відраховувати з 06 січня 2016 року.

Строк попереднього ув'язнення в період з 06 січня 2016 року до моменту прийняття цього вироку, тобто до 28 березня 2016 року, зарахувати у строк відбуття ОСОБА_4 покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 2026,74 грн. (дві тисячі двадцять шістдесят гривень 74 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у сумі 614,40 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 40 коп.).

Речові докази:

- коробки з-під мобільних телефонів, товарний чек, інструкція по експлуатації мобільного телефону, пластикову пляшку, картоплю, мобільний телефон «Nokia 1209», які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 - залишити у її правомірному користуванні;

- 8 слідів пальців рук - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- канабіс, два шприци, пір'я птиці, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Попаснянського відділу поліції - знищити;

- мобільний телефон «Nokia Е5», чохол, SIM-картка, карта пам'яті, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_8 - залишити у її правомірному користуванні;

- 27 патронів, 3 гільзи, які знаходяться на зберігання у збройній кімнаті Попаснянського відділу поліції - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 395 КПК України вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд Луганської області.

Копію вироку можна отримати в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя М.В. Мазур