Ухвала суду № 56768780, 24.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 876/12097/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у М. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства «Промприлад» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську (далі - Позивач, УПФУ у м. Івано-Франківську) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Промприлад» (далі - Відповідач, ПАТ «Промприлад») про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства, які набули право на пільговий стаж за час роботи у відповідача в сумі 79516,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. № 21-1, неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед бюджетом Пенсійного фонду в сумі 79516,68 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ПАТ «Промприлад». Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, вказав, що Позивачем неправомірно призначено колишнім працівникам Відповідача пільгових пенсій і, як наслідок, неправомірно визначено заборгованість. Крім того, вказав, що не є державним підприємством, а отже не зобов'язаний відшкодувати пенсії, призначені відповідно до Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність».

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, справа розглядалася у порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та у відповідності до частини 3 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості у ПАТ «Промприлад» перед УПФ України в м. Івано-Франківську по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства по списку №1 за період з 01.06.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 35864,67 грн., по списку №2 за період з 01.06.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 41576,83 грн. та наукових пенсій за період з 01.06.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 2074,88 грн.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як передбачено частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році та 100 відсотків у 2012 році.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є наявність саме таких обставин, з якими законодавство пов'язує стягнення в судовому порядку заборгованості з відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах: наявність боргу, повідомлення Відповідача про такий борг та відсутність доказів його сплати.

Надані позивачем докази колегія суддів апеляційного суду вважає належними та допустимими в розумінні статті 70 КАС України, а також достатніми для доведення обставин в межах предмету доказування.

Матеріально-правовою підставою даного позову є пункт 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, згідно якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б» - «з» статті 13 Закону №1788-XII.

Крім того, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як видно з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 р., фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Доводи апеляційної скарги про те, що Позивачем неправомірно призначено колишнім працівникам Відповідача пільгових пенсій відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, як наслідок, неправомірно визначено заборгованість, колегія суддів вважає такими, що знаходяться за межами предмету доказування, а тому не беруться до уваги при вирішенні даної справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Відповідача обов'язку відшкодовувати пільгові пенсії науковим працівникам не підтверджені відповідними доказами. На запит суду про надання завірених копій документів про створення ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» та його наступну реорганізацію відповіді не надано.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з ПАТ «Промприлад» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 79516,68 грн.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 року у справі № 809/3642/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська