Постанова № 56766610, 28.03.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 1304/10902/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016 Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючої: судді - Городецької Л.М.

при секретарі: Скочиляс І.М., Турчин З.В.

з участю

прокурора - Поліщука Р.О.

представника відповідача - Шевченко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовомзаступника прокурора м. Львова в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку» №561 від 31.05.2011 року,

встановив:

Заступник прокурора м.Львова звернувся в суд в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - виконком ЛМР) про визнання незаконним та скасування рішення «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку» № 561 від 31.05.2011 року.

Посилаючись на те, що п. 10 додатку № 1 до зазначеного рішення виконкому ЛМР прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, з урахуванням змінених позовних вимог просить суд:

1) визнати протиправним рішення виконкому ЛМР №561 від 31 травня 2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку № 1«Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинковихприладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановлених ним рахунків.

2) скасувати рішення виконкому ЛМР №561 від 31 травня 2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством , яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановленим ним рахунків - залишити без розгляду.

У клопотанні від 28 березня 2016 року керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 просить суд залишити без розгляду вимогу № 2 щодо скасування оскаржуваного рішення виконавчого комітету ЛМР, оскільки рішенням виконкому ЛМР № 731 від 23 грудня 2016 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 31 травня 2011 року» до рішення внесені зміни шляхом вилучення п. 10 додатку № 1.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що п. 10 додатку № 1 оспорюваного рішення виконкому ЛМР суперечить вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постанови КМУ «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Типового договорунадання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Представник виконкому ЛМР за довіреністю в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, зазначивши, що відповідно до чинного законодавства дійсно вартість повірки засобів обліку має здійснюватися виконавцями таких послуг, якими у м. Львові є львівські комунальні житлово-експлуатаційні підприємства (ЛКП). Разом з тим, п. 24 постанови КМУ № 529 від 20 травня 2009 року встановлено, що витрати з проведення періодичної повірки засобів обліку нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги. Однак, об'єктивно склалася ситуація, коли не всі квартири та домоволодіння м. Львова обладнані засобами обліку, тому нарахування вартості повірки в тариф є неможливим. У задоволенні позову просила відмовити повністю.

Задовольняючи клопотання про залишення без розгляду вимоги щодо скасування рішення виконкому ЛМР в частині п. 10 додатку № 1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до законодавства і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Підстав для неприйняття заяви про залишення позову в частині без розгляду судом не встановлено.

Вирішуючи іншу частину позовних вимог прокурора, суд встановив наступні обставини.

Виконавчим комітетом ЛМР 31 травня 2011 року прийняте рішення № 561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку». Даним рішенням відповідача затверджений Додаток № 1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань». У п. 10 додатку зазначено: оплату за періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних приладів обліку води (теплової енергії) проводить власник квартири (а.с.7-14).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді надано також прокурору (ч. 3 ст. 60 КАС України).

В силу приписів підпункту 2 пункту «а»статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Кабінет Міністрів України, а також центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством наділені повноваженнями щодо розробки і затвердження стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно до ч. 1 ст. 31 Закону порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи, а саме на житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території, визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» - періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Аналогічне за змістом положення також закріплено у абзац. 3 п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, згідно з яким періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Тобто, норма ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначає загальне правило, відповідно до якого повірка, ремонт та інше засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок відповідних підприємств і організацій.

Відтак, суд вважає, що проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) квартирних засобів обліку води, що належать споживачам - фізичним особам є обов'язком виконавця і повинно проводитися за рахунок виконавця, тобто суб'єкта господарювання, який надає послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, підставами для визнання акта органу місцевого самоврядування недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність рішення виконавчого комітету ЛМР № 561 від 31 травня 2011 року акту вищої юридичної сили, а саме: «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року, який є нормативно-правовим актом в розумінні ч.2 ст.117 Конституції України.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що оскаржуване рішення виконавчого комітету прийнято з урахуванням документів, які б підтверджували законність, правильність, обґрунтованість його прийняття.

У зв'язку з викладеним, вимога прокурора про визнання протиправним рішення виконавчого комітету ЛМР № 561 від 31 травня 2011 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160 ч.3 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

постановив:

адміністративний позов заступника прокурора м. Львова в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку № 1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартирбудинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановлених ним рахунків.

Позовні вимоги в частині скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством , яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановленим ним рахунків - залишити без розгляду.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М. Городецька