Рішення № 56766251, 16.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 310/8572/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Полянчук Б.І.

Провадження № 22-ц/778/627/16 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про припинення зобов'язання,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 12.09.2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZPBNAK00100095, за умовами якого позивач отримав кредит в розмірі 245 749,84 грн. на наступні цілі: 130 000 грн. - на придбання автомобіля; 34 грн. - на сплату за реєстрацію предмету застави; 14 301,98 грн. - на сплату страхових платежів за договорами страхування; 1 300 грн. - винагорода за надання фінансового інструменту; 100 113,86 грн. - на сплату страхових платежів у випадках, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди в розмірі 0,14 % на суму виданого кредиту. Згідно п. 7.1 зазначеного договору позивач повинен здійснювати щомісячні платежі у сумі 2 952,05 грн., які складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Починаючи з 12.09.2007 року ОСОБА_4 не порушував умови договору і щомісяця сплачував банку 3 000 грн., а з травня 2009 року збільшив суму платежу і сплачував по 4 000 - 5 000 грн.

У серпні 2009 року в касі банку він дізнався, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку підвищило відсоткову ставку за користування кредитом, про що його в письмовій формі повідомлено не було, хоча це передбачено п. 2.3.1 договору та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Відсоткова ставка ЗАТ КБ «ПриватБанк» була підвищена з 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості до 27,48 % річних, що є істотним порушенням умов договору.

Не погоджуючись із новими умовами кредитування, він 25.08.2009 року надіслав на адресу ЗАТ КБ «ПриватБанк» лист про порушення банком умов договору і норм діючого законодавства, виразив незгоду зі зміною відсоткової ставки і умов договору, та просив банк надати розрахунок заборгованості, згідно п. 7.1 договору, без збільшення відсоткової ставки, для дострокового погашення кредиту. На вказаний лист Банк повідомив, що мав право підвищити відсоткову ставку в односторонньому порядку і не надав розрахунок заборгованості.

При укладенні договору позивачу була надана типова форма договору у вигляді формуляру, який містить умови кредитування як у гривні, так і в іноземній валюті, і розроблена вона для договорів з річною відсотковою ставкою, яка є незміною частиною договору. Згідно ст. 634 ЦК України укладений ним договір є договором приєднання. ОСОБА_4 вважає, що оскільки він уклав договір з місячною відсотковою ставкою, то пункти договору для річної ставки його не стосуються.

Згідно п. 3 Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 року, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачеві при укладені договору у письмовій формі надається детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за ним, порядок обчислення відсоткових доходів. Кредитний договір має містити графік платежів у разі погашення основного боргу, сплати відсотків за користування кредитом і вартості всіх сукупних послуг за кожним платіжним періодом. Графіка платежів та порядку обчислення відсоткових доходів ЗАТ КБ «ПриватБанк» не надав. У зв'язку тим, що відповідач перед укладанням договору не надав у письмовій формі графік платежів по кожному платіжному періоду, і на письмове звернення позивача не надав графіку погашення заборгованості, то ОСОБА_4 вимушений був залучити спеціаліста і зробити перерахунок заборгованості станом на 03.09.2009 року для дострокового погашення кредиту.

Відповідно до п.п. 2.4.1, 7.5 договору та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_4 03.09.2009 року письмово узгодив з Бердянським відділенням ЗАТ КБ «ПриватБанк», що достроково погасить кредит в сумі 110 414 грн., та 03.09.2009 року вніс в касу банку в рахунок повного погашення кредиту вказану суму. У касі банку він отримав квитанцію, в якій зазначено, що кредит погашено на суму 110 414 грн. Перевіривши розрахунок заборгованості він побачив, що заборгованість складає 112 814 грн., тому 07.09.2009 року знову узгодив з ЗАТ КБ «ПриватБанк» погашення кредиту в сумі 112 814 грн., та 07.09.2009 року додатково вніс в касу банку 2 400 грн. Таким чином, 07.09.2009 року він повністю погасив заборгованість по кредитному договору.

Проте, у касі банку йому дали квитанцію про заборгованість, яка на його думку утворилася внаслідок безпідставного збільшення відповідачем відсоткової ставки за кредитним договором.

08.09.2009 року, 05.10.2009 року ОСОБА_4 направляв відповідачу листи з проханням надати розрахунок збільшення відсоткової ставки до 27,48 % річних, графік погашення заборгованості за кредитом, але відповіді не отримав.

Тоді, 31.03.2010 року він звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним збільшення ЗАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2011 року позовні вимоги було задоволено, суд визнав недійсним збільшення ЗАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової ставки.

Отримавши вищевказане рішення апеляційного суду Запорізької області, позивач 18.03.2011 року направив лист директору Бердянського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» з проханням зробити перерахунок заборгованості по кредитному договору, виходячи з 1,17 % на місяць згідно п. 7.1 договору.

У відповідь ЗАТ КБ «ПриватБанк» запропонувало знову звернутися до Бердянського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк». Він декілька разів звертався до ЗАТ КБ «ПриватБанк» з проханням зробити перерахунок, але відповіді не отримав. Провідний спеціаліст відповідача ОСОБА_5 по телефону повідомив, що перерахунок зроблено зі сплатою відсотків 14,04 % річних, але у нього залишилась заборгованість по кредиту. Проте, це не відповідає умовам договору, де в п. 7.1 передбачено сплату за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

10.10.2011 року позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з проханням зобов'язати банк здійснити перерахунок заборгованості по кредиту згідно п. 7.1 договору зі сплатою відсотків 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості. У судовому засіданні представник банку надав розрахунок заборгованості за ставкою 14,04 % річних. На його клопотання банк надав виписку внесення ним грошових коштів в касу банку. Отримавши виписку, він залучив спеціаліста, який зробив перерахунок заборгованості зі сплатою відсотків 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості з урахуванням дострокового погашення кредиту 07.09.2009 року. Із цього розрахунку видно, що позивач повністю погасив кредит і переплата ЗАТ КБ «ПриватБанк» складає 261,96 грн. Залучений спеціаліст зробив висновок, що банк, нараховуючи 14,04 % річних, згідно п. 3.4 договору, з річною відсотковою ставкою, приймає у році 360 днів. Це призвело до збільшення суми нарахування відсотків на поточну заборгованість.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.04.2012 року було зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором згідно п. 7.1 договору зі сплатою за користування кредитом відсотків 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості.

15.05.2012 року позивач отримав виконавчий лист, який 18.05.2012 року він віддав у державну виконавчу службу, але рішення Бердянського міськрайонного суду від 06.04.2012 року не виконано.

ПАТ КБ «ПриватБанк» продовжує нараховувати річну відсоткову ставку 14,04 % без урахування дострокового погашення кредиту в сумі 112 814 грн., збільшує нарахування відсотків. Відповідач у порушення п. 7.1 кредитного договору продовжує нараховувати заборгованість по кредитному договору.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив суд припинити зобов'язання по кредитному договору № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року, як таке, що виконано належним чином 07.09.2009 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Визнано зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року таким, що припинено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» подали апеляційні скарги, в яких, кожен окремо, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили: ОСОБА_4 - рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким припинити зобов'язання по кредитному договору № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року, як таке, що виконано належним чином; ПАТ КБ «ПриватБанк» - рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» - задоволенню.

Так, на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року відсутня, станом на 06.09.2009 року має місце переплата позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» за спірним кредитним договором на суму 177,46 грн. Тому, права позичальника підлягають судовому захисту за його позовом шляхом визнання зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором таким, що припинене, а не шляхом припинення зобов'язання за спірним кредитним договором.

Проте, такі висновки суду суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи, тому з ними не можна погодитися з наступних підстав.

Статтями 3, 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.09.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № ZPBNAK00100095, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти на строк з 12.09.2007 року по 11.09.2014 року включно у вигляді непоновлюваної лінії в розмірі 245 749,84 грн. для наступні цілі: 130 000 грн. - на купівлю автомобіля (споживчі цілі); 34 грн. - для сплати за реєстрацію предмету застави; 14 301,98 грн. - на сплату страхових платежів за договорами страхування; 1 300 грн. - винагорода за надання фінансового інструменту; 100 113,86 грн. - на сплату страхових платежів у випадках, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди в розмірі 0,14 % на суму виданого кредиту. Позичальник повинен здійснювати щомісячні платежі у сумі 2 952,05 грн., які складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (а.с. 5-6).

У 2008 році ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшило процентну ставку з 14,04 % до 27,48 % річних за користування кредитом за укладеним між сторонами кредитним договором.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2011 року визнано недійсним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку процентної ставки з 14,04 % до 27,48 % річних за користування кредитом за укладеним між сторонами кредитним договором № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року (а.с. 10-13).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.04.2012 року, яке набрало законної сили 04.05.2012 року, було зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок погашення кредиту згідно п. 7.1 договору № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості (а.с. 17-18).

Згідно листа в.о. заступника начальника ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції № 13568 від 19.03.2014 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.04.2012 року боржником не виконано (а.с. 21).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, станом на 06.09.2009 року переплата ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 261,96 грн. (а.с. 19-20).

З розрахунку заборгованості по кредитному договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за тілом кредиту, що зроблений головним державним виконавцем ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Ткаля Д.О., станом на 12.09.2009 року заборгованість позивача становить « - 316,76 грн.» (а.с. 22).

Згідно висновку ТОВ "ЕВЕНТ-ПЛЮС" № 01/10-2015 від 08.10.2015р., станом на 07.09.2009р. заборгованість за кредитним договором при застосуванні ставки 1,17 % становить на користь ОСОБА_4 177,46 грн. (а.с. 47-52).

Проте, у жодному з цих трьох розрахунків заборгованості не враховані вимоги п.п. 3.2, 4.1, 7.4 кредитного договору, а також той факт, що позивач при виконанні зобов'язання неодноразово допускав порушення строків плати за договором.

Так, відповідно до п. 3.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником зобов'язань із погашення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 7.4 цього договору, на місяць, нараховані на суму непогашеної вчасно заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1 суму щомісячного платежу за кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п. 1.1).

У п. 7.4 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,50 % на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Крім того, відповідно до п. 4.1 кредитного договору,у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 цього договору, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.

Як зазначалося вище, сплачувати платежі за кредитом, процентами та винагородою позивач зобов'язався щомісяця в період з 12 по 16 число місяця (п.п. 7.1 кредитного договору).

З виписки по рахунку позивача № 29097058191015 з 12.09.2007р. по 07.09.2009р., на який він вносив кошти на виконання кредитного договору № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року, вбачається, що позивач порушив строки платежів в червні 2008р. на 7 днів, в серпні 2008р. на 1 день, у вересні 2008р. на 2 дні, в січні 2009р. на 1 день, в травні 2009 р. на 7 днів. За час прострочення позивачу нарахована пеня та проценти на прострочений борг по ставці 2,5% в місяць (а.с. 14-16).

Відповідно, станом на 07.09.2009р. борг за кредитним договором становив 113 658,33 грн., а ОСОБА_4 вніс в касу Банку 112 814 грн., що на 844,33 грн. менше для повного виконання зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується наданим Банком розрахунком заборгованості (зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,04 % річних, тобто, 1,17 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом), який включає в себе кількість днів порушення строків сплати за кредитним договором від 12.09.2007р., й, відповідно, містить суми, які нараховані позивачу за порушення зобов'язання.

Правильність наданого Банком розрахунку розміру заборгованості позивачем не спростована, розрахунок відповідає умовам кредитного договору, відображає прийняті платежі, нарахування процентів, пені, комісії за договором і не дає підстав ставити його під сумнів (а.с. 72-76). Зазначений розрахунок зроблено з урахуванням плати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, тобто, 14,04 % річних, оскільки рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2011 року визнано недійсним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку процентної ставки з 14,04 % до 27,48 % річних за користування кредитом за укладеним між сторонами кредитним договором № ZPBNAK00100095 від 12.09.2007 року.

Натомість, у вищезазначених розрахунках заборгованості по кредитному договору, що надані позивачем (а.с. 19-20, 22, 47-52), взагалі не зазначено про прострочення ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором й, відповідно, немає сум нарахованої пені та процентів в розмірі 2,5% на прострочений платіж.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо необхідності задоволення позову в повному обсязі базуються на викладі фабули справи та є повторенням обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. Ці доводи не спростують той факт, що позивач не виконав в повному обсязі всі зобов'язання за кредитним договором від 12.09.2007р.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України апеляційний суд вбачає підстави для ухвалення нового рішення в справі про відмову в задоволенні позову з мотивів, наведених вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2015 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: