Рішення № 56766233, 28.03.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/9951/14-ц

пр.2/336/7/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді: Наумова О.О.,

при секретарі: Сергієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в інтересах позивача 22.12.2014 року звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором ZPS0GK00000388 від 28.08.2006 року в сумі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ZPS0GK00000388, за яким відповідач по справі отримав кредит у розмірі 26590,00 доларів США для придбання нерухомого майна зі сплатою відсотків у 12% річних за користування кредитом на термін до 27.08.2021 року, та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором. Позивачем було виконано умови кредитного договору та надано відповідачу кредит.

У порушення умов договору та ст.ст.526, 527, 530 ЦК України відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку із чим станом на 20.10.2014 року утворилась заборгованість в сумі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США, у зв'язку із чим, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), а також судові витрати, сплачені при предявленні позову у розмірі 3654,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі, просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ZPS0GK00000388 від 28.08.2006 року у розмірі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 22415,43 доларів США; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пені за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США та судові витрати в межах заявлених вимог.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, проти позову заперечували про що представник відповідача надав письмову заяву та просив залишити позов без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов заявлено на законних підставах, він достатньо обґрунтований письмовими доказами і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, 2 п.1ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України врегульовано строк (термін) виконання зобов'язання, а саме частиною першою встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якою передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 28.08.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ZPS0GK00000388, за яким банк зобовязався надати позичальнику кредитні кошти у вигляді неоновлювальної кредитної лінії у розмірі 26590,00 доларів США із яких 23200,00 доларів США на купівлю житла, а 3390,00 доларів США на сплату страхових платежів на термін до 27.08.2021 року, а ОСОБА_1 зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором шляхом внесення щомісячно платежів в сумі 529,65 доларів США на місяць.

Свої зобов'язання за Кредитним договором Банк виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі доказами.

Розрахунком ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 20.10.2014 року має борг по кредитному договору в сумі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США.

Як вказувалося, з розрахунку заборгованості, наданого банком, станом на час звернення до суду вбачається, що прострочена заборгованість позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором виникла у вересні 2008 року, позичальник вносив щомісячні платежі не в повному розмірі тому банком нараховувалась пеня за невчасну сплату кредиту з вересня 2008 року.

Позичальник не виконав умови кредитного договору і у цьому разі за умовами кредитного договору у банку виникло право вимоги дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановивши, що загальна сума боргу становить 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США, а також те, що заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором виникла у вересні 2008 року, але позичальник вносив щомісячні платежі не в повному розмірі тому банком нараховувалась пеня за невчасну сплату кредиту з вересня 2008 року.

Як вбачається розмір пені за невчасне виконання зобовязань за договором становить 32636,04 доларів США, що значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором № ZPS0GK00000388 від 28.08.2006 року, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені в межах строків позовної давності. Тобто, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд прийшов до висновку про стягнення пені в один рік, а саме за період з 22.12.2013 року по період 20.10.2014 рік ((32636,04 24508,92) = 8127,12 доларів США.) Таким чином, суд стягує з відповідача пеню у розмірі 8127,12 доларів США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.10.2014 року складає 105246,204 грн.

Отже, вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача підлягають частковому задоволенню.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що за його умовами погашення кредиту мало здійснюватися ОСОБА_1 щомісячними платежами. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що прострочена заборгованість по платежам за кредитом у позичальника почала виникати з вересня 2008 року, при цьому боржник здійснював погашення кредиту, хоча із порушеннями строків, щомісяця показники заборгованості змінювалися. З вересня 2009 року нараховувалася пеня, розмір якої постійно збільшувався. Відповідно до розрахунку, який надано позивачем станом на 20.10.2014 року заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором становить по кредиту в сумі 77218,10 доларів США (999974,40 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 32636,04 доларів США. Вказана сума заборгованості, станом на день розгляду справи відповідачем банку не сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для справи. Факти, що входять в предмет доказування, визначені у ч.1 ст. 179 ЦПК України. За ч.2 ст. 59 зазначеного Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Питання допустимості і належності доказів у цивільному судочинстві регламентується ст.ст. 58, 59 ЦПК України. Допустимість доказу - це відповідність його процесуальній формі (засобів доказування) вимогам закону.

Відповідно до ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №2-2358/09 від 23.09.2009 року у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя №336/1754/15-ц від 09.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним встановлено, що 28.08.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPS0GK00000388 та ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 26590,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 27.08.2021 року.

Разом з тим суд вважає, що відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 не надали суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин та позову.

Таким чином, загальна сума заборгованості доведена позивачем та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1, оскільки він порушив умови договору та вимоги ст.ст.526, 527, 530, 533, 536, 1046, 1049, 1054 ЦК України, чим порушено права позивача, який, у свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 543, 549, 550, 551, 1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення заборгованості, що лишилася, сплати процентів та пені, відповідно до положень ст.ст.1048, 625 ЦК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості з відповідча у розмірі 52709,18 доларів США (682583,88 грн.), в тому числі: заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 8127,12 доларів США.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати просуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, в зв'язку з чим суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 536, 543, 549, 550, 551, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ZPS0GK00000388 від 28.08.2006 року, яка складається з - заборгованість за кредитом 22415,43 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 18804,95 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом 3361,68 доларів США, пеню за невчасне виконання зобовязань за договором 8127,12 доларів США, разом суму 52709,18 доларів США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.10.2014 року складає 682583,88 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Наумов