Рішення № 5676389, 16.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.09 Справа № 8/150пд

За позовом Відділу культури і туризму Свердловської міської ради Луганської області, місто Свердловськ Луганської області,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області, -

про розірвання договору оренди, стягнення 14 535 грн. 86 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судових засідань Краснопольській Т.Б.,

в присутності представників сторін:

від позивача Куц Т.В. головний спеціаліст юридичного відділу, - довіреність №77 від 30.04.09 року; Бузілова С.В. головний бухгалтер, - довіреність №168 від 02.10.09 року;

від відповідача ОСОБА_1 приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_3, вид. Свердловським МВ УМВСУ у Луганській області 08.04.96 року; ОСОБА_5 представник, - довіреність №1663 від 01.09.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 14535 грн. 86 коп. та пені у розмірі 321,77 грн.,

розірвання договору оренди комунального майна від 17.12.2007 року №б/н, укладеного між сторонами;

стягнення з відповідача судових витрат.

Згідно розпорядження заступника голови в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 03.08.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

03.08.09 року від позивача надійшла заява (вих. №б/н від 03.08.09 року), якою він уточнив пункт 1-й своїх позовних вимог та виклав його у наступній редакції: «1.Стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь Відділу культури і туризму Свердловської міської ради заборгованість за оренду комунального майна у розмірі 14214,09 грн. та пеню 321,77 грн.», а всього 14213,37 грн. (а.с.34).

Виходячи з того, що ця заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, судом її прийнято на враховано при розгляді цього спору.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 04 серпня до 18 серпня 2009 року у звязку з неявкою відповідача; з 18 серпня до 01 вересня 2009 року та з 01 вересня до 06 жовтня 2009 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази та здійснити взаємозвірку: з 06 жовтня до 16 жовтня 2009 року у звязку з неявкою сторін.

01.09.09 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог (вих. №б/н від 28.08.09 року), згідно якій просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 13897,00 грн. та пеню у сумі 316,31 грн., мотивуючи цю зміну проведенням перерахунку суми боргу (а.с.64).

Судом прийнято цю заяву та враховано при прийнятті кінцевого рішення по справі.

01.09.09 року сторони звернулися до суду з узгодженим клопотанням про продовження терміну розгляд спору на 1 місяць. Відповідно до ч.4 ст. 69 ГПК України його задоволено, а термін розгляду спору продовжено до 17.10.09 року.

До початку судового засідання, призначеного на 16.10.09 року, представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін), мотивуючи його неналежним ставленням відповідача у період з 01.03.09 року по 30.06.09 року до виконання умов договору оренди комунального майна №б/н, укладеного між сторонами 17.12.07 року, в частині сплати орендної плати.

Вони також надали до справи листа (вих. №359 від 16.10.09 року), яким довели до відома суду про те, що відповідач 24.09.09 року добровільно сплатив частку боргу у розмірі 6817,91 грн., з огляду на що станом на 16.10.09 року сума боргу становить 7169,15 грн. та пеня 316,31 грн.

Незважаючи на цю обставину, позивач не уточнив свої позовні вимоги.

На їх думку, часткове погашення боргу відповідачем свідчить про наявність боргу та, щонайменше, про часткове визнання відповідачем позову.

Відповідач та його представник позов не визнали, вважаючи, що орендодавець невірно нараховував йому орендну плату (відзив на позов від 13.08.09 року за вих. №б/н); крім того, відповідач стверджує, що він тричі 11.05.09 року, 01.06.09 року та 15.06.09 року (а.с.85-87) звертався до позивача з заявами про те, що у квітні 2009 року він користувався орендованим приміщенням 23 години (заява від 11.05.09 року); у травні 2009 року - 13 годин (заява від 01.06.09 року); у червні 2009 року - 6 годин (заява від 15.06.09 року), - сподіваючись на відповідне зниження орендної плати за вказані місяці, - однак, як стверджує відповідач, ці заяви позивач відмовився отримати від нього.

Оскільки відповідач не надав до справи доказів отримання цих заяв позивачем, а останній заперечує вищезгадані факти, на які відповідач посилається, суд вияснив у відповідача, чому він не вжив належних заходів для того, щоб ці заяви все-таки були отримані позивачем (наприклад, шляхом спрямування на адресу останнього рекомендованого чи цінного листа), - відповідач не зміг надати відповіді.

І.Заслухавши представників сторін. дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

17.12.07 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №б/н оренди комунального майна, згідно якому орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно Палацу культури ім. Я.М.Свердлова площею 562,7 кв., балансовою вартістю 564750,00 грн. (станом на 30.09.07 року), яке знаходиться за адресою: м. Свердловськ, АДРЕСА_1 Луганської області, на ІІ поверсі будинку. Майно передається в оренду з метою використання розміщення дискоклубу (п.1.1).

орендар вступає у строкове платне користування майном у термін. вказаний у договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п.2.1), при цьому останній повинен скласти орендодавець (п.2.5).

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Свердловська, затвердженої Свердловською міською радою, і становить за одну годину оренди 101 грн. (без ПДВ) (станом на грудень 2007 року, згідно конкурсу). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за одну годину оренди (без ПДВ) становить 101 грн. та визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за поточний місяць (п.3.1).

орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі (п.3.3).

Нарахування орендної плати припиняється з моменту припинення дії договору відповідно до положень розділу 11 цього договору (п.3.4).

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця на протязі 15 календарних днів наступного місяця (п.3.6).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.8).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується з на користь орендодавця з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.9).

Орендар зобовязаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2).

Орендодавець має право:

відмовитися від цього договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд (абз.2 підпункту 8.2 п.8 договору);

вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі (абз.4 підпункту 8.4 п.8).

За невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.9.1).

Цей договір діє з 20.12.07 року до 13.12.10 року (п.11.1).

Зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною і оформлюються додатковими угодами, які є невідємною частиною цього договору (п.11.3).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п.11.8) (а.с. 8-10).

Обєкт оренди орендодавець передав орендареві 08.01.07 року (очевидно, - 08.01.08 року, виходячи з дати укладення договору), що підтверджується актом приймання-передачі. складеним сторонами, - при цьому згідно акту орендареві передано кімнату устатковану площею 562,7 кв., розетки, вікна з подвійними рамами (а.с.49).

З урахуванням того, що у тексті договору оренди сторони не передбачили конкретні дні тижня та кількість годин, впродовж яких орендар буде користуватися орендованим майном (кімнатою), 16.10.08 року орендар звернувся до орендодавця з заявою, в якій просив останнього ввести договір у дію з 17.10.08 року та власноручно встановив графік проведення дискотек, а саме:

пятниця з 21год. 00 хв. до 23 год. 00 хв.;

субота з 21 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв.;

неділя з 21 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. (а.с. 13).

Як вбачається з цієї заяви, орендодавець не заперечив проти графіка користування орендованим майном, запропонованого орендарем.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що у цій заяві не сказано, що запропонований орендарем графік роботи буде застосовуватися тільки у жовтні 2008 року, з огляду на що, а також на те, що інші заяви у цій частині від орендаря не надходили, - орендодавець керувався даною заявою впродовж усього періоду дії спірного договору оренди, у тому числі і за період з 01.03.09 року по 30.06.09 року. Про те, що саме так вважав і відповідач, на думку позивача, свідчить та обставина, що відповідач до 01.03.09 року регулярно сплачував орендну плату згідно ним же запропонованому графіку користування орендованим майном, викладеному у заяві від 16.10.08 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що вищезгадана заява стосувалася тільки жовтня місяця 2008 року, точніше періоду з 17 по 31 жовтня. Крім того, на думку відповідача, позивач повинен був взяти до уваги три його вищезгадані заяви (від 11.05.09 року, 01.06.09 року та 15.06.09 року) та вчинити відповідний перерахунок суми орендної плати, оскільки орендар користувався наданим йому майном не у відповідності до графіка, викладеного у вищезгаданій заяві від 16.10.08 року.

Однак, ним не надано жодного доказу на спростування вищенаведених тверджень позивача, у тому числі, - що ним (відповідачем) будь-коли після 16.10.08 року орендодавцю пропонувався інший графік користування орендованим майном.

З урахуванням вищевикладеного, суд, керуючись ст. 34 ГПК України, не вважає належними та допустимими доказами три вищезгадані заяви, на які посилається відповідач, оскільки останній не надав належних та допустимих доказів про їх отримання позивачем або ж про відмову останнього від їх отримання, не вжив загальнодоступних (поштовим, телеграфним, факсовим відправлення) заходів для доведення до відома орендодавця змісту вищезгаданих заяв.

Таким чином, станом на час вирішення цього спору по суті предметом спору є основний борг з орендної плати за період з 01.03.09 року по 30.06.09 року у сумі 7169,15 грн. та пеня за той же період у сумі 316,31 грн. (розрахунок суми позову та пені додано до справи).

Відповідач не визнав позов.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

1.1.Оцінюючи докази, надані сторонами в частині порядку визначення сторонами за спірним договором днів та годин, впродовж яких орендар мав право користуватися орендованим майном, суд виходить з того, що у договорі визначено лише вартість 1 години користування названим майном, - однак, не визначено конкретні дні та години користування.

Сторони узгодили дні та години користування у спосіб, запропонований орендарем, а саме: шляхом подання ним заяви на адресу орендодавця, а останній надав згоду на запропонований порядок користування, після чого, як вбачається з матеріалів справи, ця заява стала невідємною частиною договору оренди, додатком до нього, - що не суперечить чинному законодавству.

1.2.Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за вказаним договором, - тобто передав орендареві нежитлове приміщення предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

Орендар не виконав умови договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань) в частині сплати орендної плати.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо стягнення пені.

2.Крім відповідальності за несплату (несвоєчасну сплату) орендної плати, чинним законодавством передбачено також правові наслідки несплати, а саме: права орендодавця на відмову та дострокове розірвання договору оренди.

Як сказано у частині 5 ст. 762 ЦКУ, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; укладений сторонами договір передбачає щомісячну сплату орендної плати не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином довів суду, що відповідач по справі припустився систематичного порушення термінів сплати орендної плати, тобто неналежного виконання своїх зобовязань за договором.

Згідно ч.1 ст. 782 ЦКУ наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Сторони передбачили право орендодавця вимагати дострокового розірвання договору оренди у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не у повному обсязі (абз. 4 п.п.8.3 п.8 договору).

По справі документально доведено, що орендар взагалі не сплачував орендну плату впродовж 4-х місяців підряд.

Як сказано у ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Отже, позовні вимоги в частині дострокового розірвання спірного договору оренди підлягають задоволенню у повному обсязі.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу з орендної плати підлягають задоволенню частково, а в частині розірвання договору оренди - у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача (з урахуванням коригування суми позову 01.09.09 року) як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду; решта судових витрат у сумі 3,33 грн. (145,46 грн. 142,13 грн.) покладається на позивача.

Судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом до суду (17.07.09 року) припустився надмірної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, Кабінет Міністрів України 14.04.09 року прийняв постанову №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ», якою було встановлено сплату названих витрат на рівні 50% мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Згідно ст. 55 ЗУ від 26.12.08 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік»з 01.07.09 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 630 грн. на місяць.

Однак, постановою КМУ від 08.07.09 року №693 «Про скасування постанови КМУ від 14.04.09 року №361»вищезгадану постанову скасовано та встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватися у розмірі 118 грн.; ця постанова набрала чинності з 14.07.09 року.

Таким чином, станом на день звернення до суду вищевказані витрати підлягали сплаті на користь Державного бюджету України у сумі 118,00 грн., з огляду на що сума надмірної сплати цих витрат становить 197,00 грн. (315,00 грн. 118,00 грн.) та підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який мешкає за адресою: місто Свердловськ, АДРЕСА_2 Луганської області, - на користь Відділу культури та туризму Свердловської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 02013159, який знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Енгельса, 42 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 7169 (сім тисяч сто шістдесят девять) грн. 15 коп., пеню у сумі 316 (триста шістнадцять) грн. 31 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 142 (сто сорок дві) грн. 13 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Решту судових витрат покласти на позивача.

4.Щодо решти майнових вимог провадження по справі припинити.

5.Розірвати договір №б/н оренди комунального майна, укладений між Відділом культури та туризму Свердловської міської ради Луганської області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар), предметом якого є окреме індивідуально визначене майно Палацу культури ім. Я.М.Свердлова площею 562,7 кв., балансовою вартістю 564750,00 грн. (станом на 30.09.07 року), яке знаходиться за адресою: м. Свердловськ, АДРЕСА_1 Луганської області, на ІІ поверсі будинку.

6.Повернути з Державного бюджету України на користь Відділу культури та туризму Свердловської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 02013159, який знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Енгельса, 42 Луганської області, - надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 (сто девяносто сім) грн. 00 коп.

Підставою для повернення вказаної суми грошових коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 16.10.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 жовтня 2009 року.

Суддя А.П.Середа