Рішення № 56761040, 28.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Хилевича С.В., Максимчук З.М.

Секретар судових засідань Демчук Ю.Ю.

З участю сторін та представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третьої особи ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2016 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №331/ФКВ-07 від 07.11.2007 року - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір поруки №331/Zфпор-07 укладений 07.11.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк» припиненим з 21 липня 2015 року.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» покликаються на його незаконність та необґрунтованість, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України для припинення поруки мають настати декілька умов, зокрема: настання строку визначеного у договорі поруки або настання строку виконання основного зобов'язання і не пред'явлення вимог до поручителів протягом шести місяців з дня настання такого строку. При цьому строк настання виконання основного зобов'язання може настати у строк визначений договором або законом.

Зазначає, що оскільки кредитним договором не визначено іншої умови виконання зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимог про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в певному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Вважає, що АТ «Дельта Банк» звернувшись із позовом до суду про стягнення заборгованості із поручителя не пропустив строків на вимогу погашення заборгованості до поручителя, оскільки Договором поруки та Договором кредиту передбачено період виконання зобов'язання впродовж періоду до 06.11.2032 року.

З даних підстав АТ «Дельта Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 956425,78 грн. задовольнити повністю, а в зустрічному позові ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на законність та обгрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу банку відхилити.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які беруть участь у справі, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судом та матеріалами справи 07 листопада 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №331/ФКВ-07, за яким відповідачка отримала кредит на купівлю трикімнатної квартири у розмірі 63000,00 доларів США, строком до 06 листопада 2032 року та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,6 % річних (а.с.3-6).

За змістом ч.1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані позичальнику, які він використав за цільовим призначенням.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», Національним банком України та АТ «Дельта Банк» було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого в порядку, і обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ТОВ «Український промисловий банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ТОВ «Укрпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, то АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.13-15).

За наданим банком розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 28.07.2015 року її загальна сума складає 43351,18 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.07.2015 року становить 956 425,78 гривень, з яких сума заборгованості за кредитом - 890 262,34 грн., сума заборгованості за відсотками - 66 163,45 грн., та пеня - 9 212,58 грн. (а.с.8, 60).

За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З метою забезпечення належного виконання вказаного договору кредиту позичальником, відповідно до п.3.1 кредитного договору між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 07 листопада 2007 року укладено договір поруки №331//Zфпор-07, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03. 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при неналежному виконанні позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Відповідно до п. 4 договору поруки та п. 6.2 кредитного договору, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором Кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 виконання грошових зобов'язань, АТ «Дельта Банк» відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, скористався правом дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитом та надіслав поручителю ОСОБА_2 13 серпня 2015 року відповідну досудову вимогу, згідно якої вимагав повернути всю суму кредиту (а.с.9, 10-11).

В добровільному порядку дану заборгованість ОСОБА_3, як позичальник так і відповідач ОСОБА_2, як поручитель не погасили, а тому вказана заборгованість підлягала солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Суд першої інстанції виходив із того, що порука є припиненою відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, проте не звернув уваги, що умовами п. 1.3. кредитного договору передбачено кінцевий строк повернення коштів - 06 листопада 2032 року і п.10 договору поруки передбачено його дію до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем.

Згідно з положеннями ч.4 ст.559 ЦПК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України від 21.01.2015 року по справі №6-190цс14, у разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від дати зміни строку виконання основного зобов'язання, відповідно і позовна вимога до поручителя має бути заявлена протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

А як видно з матеріалів справи, досудову вимогу банк надіслав поручителю ОСОБА_2 17 серпня 2015 року (а.с. 9, 10), а з позовними вимогами до суду звернувся 28 серпня 2015 року (а.с. 1).

Крім того ухвалюючи рішення, суд не взяв до уваги, що норма ч.2 ст. 1050 передбачає право позикодавця вимагати повернення чергової частини позики, а не обов'язок, а тому дійшов помилкового висновку, що позивач АТ «Дельта Банк» повинен був звернутися з вимогою до поручителя протягом шести місяців з моменту першого порушення боржником виплат за кредитним договором.

За таких обставин, вимоги АТ «Дельта Банк» про стягнення боргу з поручителя ОСОБА_2 узгоджуються з нормами закону і є обґрунтованими.

Ураховуючи наведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Дельта Банк» та відхилення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Виходячи з наведених положень ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь АТ «Дельта Банк» сума сплаченого нею судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 331/ФКВ-07 від 07 листопада 2007 року у розмірі 956 425 (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 78 копійок, з яких 890 262, 34 грн. сума заборгованості за кредитом, 66 163, 45 грн. - сума заборгованості за відсотками, 9 212, 58 грн. - пеня.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третьої особи ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 4552 грн. 02 коп. понесених витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: І.М.Собіна

Судді: З.М. Максимчук

С.В.Хилевич