Рішення № 56759259, 21.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5777/15-ц Головуючий у І інстанції Медведєв К. В.Провадження № 22-ц/780/1842/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 23 21.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.,

при секретарі - Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року у справі за позовом комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року комунальне підприємство «Васильківтепломережа» (далі - КП «Васильківтепломережа») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 та отримує послуги з централізованого опалення, які надає КП «Васильківтепломережа» відповідно до опалювальної площі квартири та встановлених тарифів. Однак відповідач не в повному обсязі здійснює оплату послуг з централізованого опалення, внаслідок чого станом на 01 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 4 796 грн. 87 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року позов КП «Васильківтепломережа» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Васильківтепломережа» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 4 496 грн. 87 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові КП «Васильківтепломережа», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. При цьому вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про переривання строку позовної давності у зв'язку зі сплатою відповідачем коштів за опалення з перевищенням поточного розміру за відповідний місяць, оскільки відповідач борг не визнавав та сплачував лише щомісячні поточні платежі, що підтверджується квитанціями про сплату.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак рішення суду не в повному обсязі відповідає вказаним вимогам закону.

Вирішуючи даний спір, та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає послуги з централізованого опалення квартири, в якій проживає відповідач. Однак відповідач не виконує належним чином своїх обов'язків по оплаті наданих йому послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з листопада 2006 року по серпень 2015 року у розмірі 4 496 грн. 87 коп.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки він сплачував кошти у розмірах, що перевищують поточний рахунок за відповідний місяць, що свідчить про визнання ним свого боргу перед позивачем, а відтак суд зазначив, що строк позовної давності переривався щороку і почався заново.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що КП «Васильківтепломережа» надає послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1, в якій проживає відповідач.

Нарахування плати за надання вказаних послуг проводиться позивачем згідно з тарифами, які затверджені рішеннями Васильківської міської ради від 27 жовтня 2006 року №595 та від 29 жовтня 2008 року №470 (а.с.32,33).

Доказів про те, що відповідач не користувався послугами з централізованого опалення матеріали справи не містять.

Як вбачається з переліку сум по особовому рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_2, заборгованість відповідача з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 за період з листопада 2006 року по серпень 2015 року становить 4496 грн. 87 коп. (а.с.30-31).

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з опалення, є правильними.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Згідно з положеннями ст.ст. 257, 258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2, подав заяву про застосування строку позовної давності. При цьому, відповідач послався на те, що він з липня 2012 року сплачував лише поточні щомісячні платежі, які нараховувалися позивачем, без сплати нарахованого йому боргу (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи КП «Васильківтепломережа» пред'явило позов до суду 07 серпня 2015 року, а борг відповідача за надані послуги з централізованого опалення нарахований за період з листопада 2006 року по серпень 2015 року.

При апеляційному розгляді справи встановлено, що відповідно до наданих відповідачем квитанцій, за період з липня 2012 року по травень 2014 року ОСОБА_2 сплачував лише поточні щомісячні платежі за опалення, без урахування боргу (а.с.47-53).

При цьому доводи представника позивача про те, що їх внутрішньою розрахунковою системою зарахування коштів по особовому рахунку відповідача передбачено, що у разі наявності боргу відповідача, сплачені ним поточні щомісячні платежі зараховуються в рахунок погашення його боргу, що, на думку представника позивача, підтверджує переривання строку позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки автоматичне зарахуванням позивачем сплачених відповідачем щомісячних поточних платежів не свідчить про визнання ОСОБА_2 свого боргу у розумінні ч.1 ст.264 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що КП «Васильківтепломережа» пропустило трирічний строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

З вказаного вище розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за опалення в межах строку позовної давності, а саме, за період з 07 серпня 2012 року по 07 серпня 2015 року становить 3 922 грн. 34 коп., відповідачем сплачено 1 556 грн. 80 коп. Тому розмір заборгованості відповідача становить 2 365 грн. 54 коп.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про нарахування йому субсидії у травні і червні 2015 року у розмірі по 42 грн. 56 коп., оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що йому призначена субсидія у вказаному розмірі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь КП «Васильківтепломережа» підлягає стягненню борг за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 2 365 грн. 54 коп.

Однак суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, вказані вище обставини не з'ясував, які мають значення для правильного вирішення справи та дійшов помилкового висновку, що строк позовної давності переривався.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову КП «Васильківтепломережа» з наведених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і позов задовольняє частково, то понесені позивачем витрати присуджуються йому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Васильківтепломережа» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 2 365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 54 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Васильківтепломережа» судовий збір в розмірі 128 грн. 14 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді