Ухвала суду № 56759256, 21.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1258/15-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/1227/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 21.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Березовенко Р.В., Голуб С.А.

за участю секретаря - Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, ОСОБА_4, відділ державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М., ОСОБА_4, відділ державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначала, що 29 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», і ОСОБА_4 укладено кредитний договір у розмірі 29 500 доларів США на строк до 29 листопада 2022 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 29 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено іпотечний договір, згідно з яким вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1202 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності.

29 січня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. за заявою ПАТ КБ «Надра» було вчинено виконавчий напис, згідно з яким звернено стягнення на земельну ділянку площею 0,1202 га, яка розташована на території АДРЕСА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаної земельної ділянки, запропоновано ПАТ «КБ «Надра» задовольнити свої вимоги на загальну суму у розмірі 1 873 390 грн. 19 коп.

ОСОБА_2 просила суд визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема, позивач посилалась на те, що жодних вимог про усунення порушень і про намір вчинити певні дії від іпотекодержателя вона не отримувала. Крім того, заборгованість, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки, не є безспірною.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 29 січня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за номером 35, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1202 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та належить ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням діючого законодавства, оскільки нотаріусом не перевірено одержання позивачем письмової вимоги банку, а заборгованість, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, не є безспірною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 29 500 доларів США на строк до 29 листопада 2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 29 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено іпотечний договір, згідно з яким вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1202 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності.

Відповідно до пункту 4.1.1 іпотечного договору, іпотпекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю.

Згідно з пунктом 4.2.2 іпотекодержатель може звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29 січня 2015 року за заявою ПАТ «КБ «Надра» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було вчинено виконавчий напис № 35, згідно з яким звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,1202 га, що розташована на території АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 20 вересня 2007 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаної земельної ділянки, надано ПАТ «КБ «Надра» право задовольнити свої вимоги по кредитному договору від 29 листопада 2007 року за період з 29 листопада 2007 року по 12 травня 2014 року у загальному розмірі 1 873 390,19 грн., з яких: основний борг у розмірі 28 593,99 доларів США, що еквівалентно 331 845 грн. 98 коп., відсотки у розмірі 23 011,80 доларів США, що еквівалентно 267 062 грн. 18 коп., комісія у розмірі 1 945,05 доларів США, що еквівалентно 22 573 грн. 17 коп., пеня у розмірі 104 776,06 доларів США, що еквівалентно 1 215 972 грн. 80 коп., штраф у розмірі 2 950 доларів США, що еквівалентно 34 236 грн. 06 коп., плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 1 700 грн. (а.с.16).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

По справі встановлено, що 24 жовтня 2014 року ПАТ «КБ «Надра» надіслало на адресу ОСОБА_2 письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 12 травня 2014 року (а.с.59-65, 99-104).

Однак доказів того, що вказана письмова вимога була отримана ОСОБА_2, матеріали справи не містять.

Крім того,згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1 пункту 3 Глави 16 Розділу 11 Порядку).

Як зазначалось вище із вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором позивач звернувся до ОСОБА_2 24 жовтня 2014 року.

Із заявою про видачу виконавчого напису ПАТ «КБ «Надра» звернулося до нотаріуса 29 січня 2015 року (а.с.51, 91).

Згідно даної заяви ПАТ «КБ «Надра» строк за який проводився розрахунок заборгованості і на погашення якої вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки складає період із 29 листопада 2007 року по 12 травня 2014 року.

Враховуючи те, що за виконавчим написом звернуто стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості, яка визначена за період, що перевищує три роки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки право вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у банку з моменту утворення заборгованості, і такою датою, як вказав сам стягувач та нотаріус є 29 листопада 2007 року. З цієї дати до вчинення виконавчого напису 29 січня 2015 року минуло більше трьох років.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, так як нотаріусом не перевірено одержання позивачем письмової вимоги банку, а заборгованість, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, не є безспірною.

При цьому колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року, яка втратила чинність, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки норми Закону України «Про нотаріат» судом застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 257, 258 ЦК України, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки судом встановлено, що право вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у банку з моменту утворення заборгованості, і такою датою, як вказав сам стягувач та нотаріус є 29 листопада 2007 року. З цієї дати до вчинення нотаріусом виконавчого напису 29 січня 2015 року минуло більше трьох років, що свідчить про порушення нотаріусом вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 3.1 пункту 3 Глави 16 Розділу 11 Порядку.

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді