Рішення № 56758187, 28.03.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2698/16-ц

2/357/1544/16

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 березня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, 3-я особа: державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 31.05.2015 року померла її бабуся ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, спадкодавець залишила заповіт на все належне їй майно на ім»я позивача, про що остання дізналася в січні 2016 року, державним нотаріусом їй відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном три місяці після набрання законної сили рішенням суду.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без участі відповідача до суду не надходило, а тому на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України за згодою позивача суд вважав за можливе провести заочний розгляд даної справи.

3-я особа - державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_2 в судове засідання також не зявилася, але надіслала клопотання щодо розгляду справи без її участі.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2015 року померла ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про її смерть.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 залишила заповіт на все належне їй майно на імя позивача, що стверджується копією заповіту, посвідченого 26.07.2011 року державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_2, зареєстровано у реєстрі за № 4354.

А згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 27608385, 26.07.2011 року зареєстровано заповіт ОСОБА_3 за № 51477639.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03.2002 року після смерті ОСОБА_4, що слідує з копії цього свідоцтва, на якому є реєстровий напис Білоцерківського МБТІ про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказану квартиру, про що занесено запис до реєстрової книги № 19 31.07.2002 року, реєстр № 2907.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1223 цього Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1270 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалася, а позивачу було відмовлено державним нотаріусом ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не прийняла спадщину в установлений строк, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала.

Наведене стверджується копією постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.01.2016 року, в якій вказано на те, що перевірка щодо наявності спадкової справи проводилася відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру /спадкові справи/ № 42685208.

За ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі тривалістю три місяці.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування, особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, як розяснено в цьому пункті вказаної Постанови Пленуму, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В п.23 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 розяснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як встановлено судом, позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, оскільки не знала про наявність заповіту, крім того, як пояснила позивач, вона працює інженером з технічного нагляду в Київській обласній філії ПАТ «Укртелеком», в період з 29.10.2015 року по 26.11.2015 року вона постійно знаходилась у відрядженнях.

Наведені обставини підтверджуються копіями розпоряджень на службові відрядження, копією наказу від 29.10.2015 року про проведення річної інвентаризації активів у період з 29.10.2015 року до 27.11.2015 року, згідно якого позивача включено до складу робочих комісій по проведенню інвентаризації на дільницях в м. Узині, м. Сквирі, смт. Володарка, смт. Ставище, м.Тетіїв, м. Тараща, смт.Рокитне.

Отже, проаналізувавши всі надані докази суд приходить до висновку, що позивач пропустила строк для оформлення спадщини з поважних причин.

А тому суд вважає за можливе визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці, який суд вважає достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 31.05.2015 року.

Враховуючи все наведене та керуючись ст.ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України , ст.ст. 10,60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 31 травня 2015 року.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Суддя ОСОБА_5