Постанова № 56756998, 22.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3327/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі Богдановій С. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (ГУ ДФС в Одеській області), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства юстиції України, про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05 червня 2015 року № 58-о «Про звільнення майора податкової міліції ОСОБА_2.» у запас Збройних сил України;

- поновлення майора податкової міліції ОСОБА_2 в органах податкової міліції та на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області або на іншій рівнозначній посаді в слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області;

- стягнення з ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його незаконно звільнено у запас Збройних сил України з застосуванням ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» № 1682-V11 від 16 вересня 2014 року, оскільки він юридично перебував на посаді щодо якої здійснюються заходи з очищення влади протягом трьох днів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Міндоходів в Одеській області від 05 червня 2015 року № 58-о «Про звільнення майора податкової міліції ОСОБА_2.» у запас Збройних сил України. Поновлено майора податкової міліції ОСОБА_2 в органах податкової міліції на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області. Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) з 08 червня 2015 року по день поновлення на посаді. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог, в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29 червня 2005 року позивач перебуває на службі в органах податкової міліції, що підтверджується даними його послужного списку, який міститься у матеріалах справи.

27 травня 2013 року наказом ГУ Міндоходів у м.Севастополі №6-о позивач призначений на посаду заступника начальника управління - начальник відділу планування та моніторингу СУФР ГУ Міндоходів у м.Севастополі.

19 лютого 2014 року наказом ГУ Міндоходів України №378-о ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника - начальник СУФР ГУ Міндоходів у м.Севастополі (за даними складеної відповідачем довідки та п.9 Послужного списку).

02 квітня 2014 року наказом Міністерства доходів і зборів України № 755-0 «Про звільнення з посади ОСОБА_2.» позивача відповідно до рапорту за власним бажанням звільнено з посади заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Севастополі та зараховано у розпорядження головного управління Міндоходів в Одеській області з 02 квітня 2014 року.

02 квітня 2014 року наказом ГУ Міндоходів в Одеській області «Про призначення ОСОБА_2.» № 153-0 доведено до відома працівників ГУ Міндоходів в Одеській області, що згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 02 квітня 2014 року № 755-о майора податкової міліції ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Севастополі та зараховано у розпорядження ГУ Міндоходів в Одеській області з 02 квітня 2014 року, а також відповідно до п. 3 Указу Президента України від 18 березня 2013 року №141 «Про Міністерства доходів і зборів України» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України РСР від 29 липня 1991 року №114, призначено з 02 квітня 2014 року майора податкової міліції ОСОБА_2 на посаду старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань головного управління Міндоходів в Одеській області.

03 червня 2015 року позивач подав на ім'я голови Комісії з реорганізації ГУ Міндоходів в Одеській області заяву про проведення перевірки, передбаченої ЗУ «Про очищення влади», де повідомив, що до нього не застосовуються заборони, передбачені ч.ч.3 або 4 ст.1 Закону, та надав згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону.

В матеріалах справи наявна складена стосовно позивача Довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці (без номера, без дати) за підписом начальника управління персоналу та старшого інспектора з ОД відділу проходження служби у податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до якої за результатами перевірки встановлено, що відповідно до критеріїв очищення влади, визначених у ч.2 ст.3 Закону, за період з 21 листопада 2013 року по 22 квітня 2014 року позивач обіймав посади, щодо яких встановлена заборона:

- з 27 травня 2013 року по 19 лютого 2014 року заступник начальника управління - начальник відділу планування та моніторингу СУФП ГУ Міндоходів у м.Севастополі;

- з 19 лютого 2014 року по 02 квітня 2014 року заступник начальника начальник СУФР ГУ Міндоходів у м.Севастополі;

- з 02 квітня 2014 року - старший слідчий з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Одеській області.

05 червня 2015 року наказом Головного управління Міндоходів в Одеській області «Про звільнення майора податкової міліції ОСОБА_2.» № 58-о, відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII та статті 62 пункту «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, звільнено у запас Збройних Сил України майора податкової міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1) - старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Одеській області 05 червня 2015 року. Підстава: Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ, матеріали особової справи ОСОБА_2

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05 червня 2015 року № 58-о «Про звільнення майора податкової міліції ОСОБА_2.» у запас Збройних сил України є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства, Закону України «Про очищення влади» та Закону України «Про Конституційний суд України».

В апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки відповідач ніяким чином не порушив прав позивача визначених Конституцією України та діяв виключно на підставі норм чинного законодавства та Конституції України, оскільки Закон України є обов'язковим для виконання органами державної влади.

Судова колегія приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про очищення влади" визначено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (ч.1).

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист (ч.2).

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій ст. 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою ст. 4 цього Закону(ч.3).

За змістом ч.6, 10 ст. 2 Закону України "Про очищення влади" вбачається, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та інших посадових, а також службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" передбачено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч.14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" - керівник органу, передбачений ч.4 цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пп. 1 та/або 2 ч. 5 цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої ст. 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно залученого до матеріалів справи в суді першої інстанції послужного списку позивача, позивач перебуває на службі з 29 червня 2005 року.

Відповідачем на виконання наказу ДФС України від 17 жовтня 2014 року №199 «Про затвердження форми довідки» проведено перевірку.

За результатами перевірки складена довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій справі та/або трудовій книжці позивача, який працює на посаді старшого слідчого з ОВС четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Одеській області та встановлено, що відповідно до критеріїв здійснення очищення влади, визначених у частині 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» за період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року позивач обіймав посаду щодо яких встановлена заборона: з 27 травня 2013 року по 19 лютого 2014 року заступник начальника управління начальник відділу планування та моніторингу СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Севастополі (наказ ГУ Міндоходів у м. Севастополі від 27 травня 2013 року №6-о), з 19 лютого 2014 року по 02 квітня 2014 року (заступник начальника - начальник СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Севастополі), з 02 квітня 2014 року старший слідчий з ОВС четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Одеській області.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади», якою визначено критерії здійснення очищення влади (люстрації), заборона передбачена ч.3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду(и) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням, а саме: керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби Безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період заборони передбаченої ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» працював заступником начальника - начальник СУ ФР ГУ Міндоходів у м.Севастополі, таким чином відповідно до вищезазначених норм законодавства та обставин справи він підпадає під критерії здійснення очищення влади.

До того ж, колегія суддів зазначає, що ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» є нормою прямої дії та чітко встановлює критерії здійснення очищення влади щодо осіб які займали посади передбачені Законом України «Про очищення влади» у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та цією нормою не встановлено термін перебування на посаді.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зазначено, що оскаржуваний наказ №58-о від 05 червня 2015 року не містить конкретної норми ст.2 Закону України «Про очищення влади», за якою можливо було б визначити, за якою законодавчо передбаченою підставою посада позивача віднесена до посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, тобто, під дією якого з пунктів ст.2 Закону підпадає посада позивача - старший слідчий з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Одеській області.

Оскільки в наказі №58-о від 05 червня 2015 року чітко визначено, що відповідно до частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та ст. 62 пункту «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено у запас Збройних сил України майора податкової міліції ОСОБА_2 - старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Одеській області.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи позивача відносно невідповідності норм Закону України «Про очищення влади» положенням Конституції України, оскільки на час прийняття судом рішення по даній справі рішення Конституційного суду України про визнання Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII або його окремих положень неконституційними відсутнє.

Таким чином, відповідно до вищевикладених обставин колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу №58-о від 05 червня 2015 року ніяким чином не порушив прав позивача визначених Конституцією України та діяв виключно на підставі норм чинного законодавства та Конституції України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, відповідно апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв