Ухвала суду № 56756915, 24.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2220/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаскомплект» до державного реєстратора реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області - Морозова Сергія Анатолійовича, реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус - Ланіна В.І., приватний нотаріус Мартинюк О.Б. про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Кривбаскомплект» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області Морозова С.А. від 28.10.2014 р. № 16786810, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_4, а також зобов'язати реєстраційну службу Березанського районного управління юстиції внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.06.2013 року Товариство продало ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,22 га, розташовану по АДРЕСА_1, з розстроченням платежу до 01.03.2014 року. Третя особа - ОСОБА_4 сплатила лише частину суми за договором купівлі-продажу, однак державний реєстратор реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області Морозов С.А. рішенням від 28.10.2014 року №16786810 зареєстрував за нею право власності на земельну ділянку. Позивач вважає, що відповідачем не було перевірено подані до реєстрації документи на встановлення їх відповідності правам ОСОБА_4

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 12.06.2013 року між позивачем (продавець) і ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,22 га по АДРЕСА_1. Ціна договору склала 4 147 051 грн.

У п. 2.2 договору сторони погодили, що оплата вартості земельної ділянки здійснюється з розстрочкою до 01.03.2014 року та зазначили, що право власності покупця на предмет договору підлягає державній реєстрації лише після повної оплати вартості майна. Підтвердженням факту належного розрахунку має бути нотаріально посвідчена заява продавця про те, що покупцем належним чином сплачено повну вартість земельної ділянки. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Мартинюк О.Б.

23.05.2014 р. приватним нотаріусом Ланіною В.І. засвідчено справжність підпису директора позивача на заяві наступного змісту:

1) позивач цією заявою стверджує той факт, що ним від ОСОБА_4 отримано 1 171 000 (один мільйон сто сімдесят одну тисячу) грн., що відповідно до курсу НБУ на 23.05.2014 року становить еквівалент 100 000 (сто тисяч) доларів США, на виконання умов п. 2 договору купівлі-продажу від 12.06.2013 року;

2) також цією заявою позивач стверджує, що всі платежі за договором оплачувалися на спеціально відкритий для цієї мети картковий рахунок та підтвердженням оплати у такому випадку є квитанції про внесення платежів або виписки по рахунку. Також оплата частково проводилася готівкою з видачею квитанції до прибуткового касового ордеру або письмової розписки про отримання коштів.

28.10.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області Морозовим С.А., на підставі заяви ОСОБА_4 від 23.10.2014 року про державну реєстрацію прав, та доданих до неї документів, прийнято рішення № 16786810 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договором купівлі-продажу земельної ділянки передбачено розстрочення платежу, а з заяви від 23.05.2014 року не можна дійти однозначного висновку про повну оплату вартості придбаного майна, державний реєстратор повинен був перевірити суму оплати на підставі квитанцій про внесення платежів або виписки по рахунку, квитанцій до прибуткового касового ордеру або письмової розписки про отримання коштів

Колегія суддів висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV(далі - Закон № 1952-IV) (в редакції від 14.10.2014 року, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV до повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема, державна реєстрація прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Згідно ч.2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою від 17.10.2013р. № 868 (надалі - Порядок № 868).

Пунктом 37 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Пункт 15 Порядку № 868 встановлює, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 1952-IV разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначений виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Таким чином, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.06.2013 року, укладеним між позивачем і ОСОБА_4, передбачено розстрочення платежу, однак заява Товариства від 23.05.2014 року не містить достовірних доказів про повну оплату вартості придбаного майна в сумі 4 147 051 (чотири мільйони сто сорок сім тисяч п'ятдесят одну) гривню, а відтак, державний реєстратор повинен був перевірити суму оплати на підставі квитанцій про внесення платежів або виписки по рахунку, квитанцій до прибуткового касового ордеру або письмової розписки про отримання коштів.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення та реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містився запис про державну реєстрацію обтяження від 28.07.2014 року, згідно якого на зазначене нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ТОВ "Кривбаскомплект", накладено арешт, що позбавляло права державного реєстратора приймати оскаржуване рішення та реєструвати речове право за ОСОБА_4

До того ж, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Закону № 1952-IV, які діяли на момент прийняття оскаржуваного рішення, перехід права власності на земельну ділянку міг бути зареєстрований лише після виконання всіх умов договору і тільки приватним нотаріусом, який вчинив нотаріальну дію з нерухомим майном, а не реєстратором державної реєстраційної служби.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 здійснена державним реєстратором всупереч вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а відтак прийняте реєстратором рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаскомплект» до державного реєстратора реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області Морозова Сергія Анатолійовича, реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус Ланіна В.І., приватний нотаріус Мартинюк О.Б., про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя - доповідач: /підпис/ І.П. КосцоваСудді: /підпис/І.О.Турецька /підпис/Л.В. Стас