Постанова № 56755957, 25.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2016 року 15:40 №826/27154/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївнидо відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києвіпро визнання протиправними дій та скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна Марина Анатоліївна звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/2158/15;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 25.11.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП № 49471456.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 25.11.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП №49471456 надійшла на адресу позивача після закінчення терміну для її добровільного виконання, що є свідченням про протиправність дій державного виконавця, оскільки вони фактично позбавили останнього можливості виконати спірну постанову у строки встановлені законом, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08.09.2015 постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 по адміністративній справі №815/2158/15 та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни щодо відмови у визнанні прав ОСОБА_2, як нового кредитора за договором банківського вкладу «Строковий» №18939/2009 від 25 червня 2009 року, у сумі 9888 євро та суми відсотків і відмову у включенні ОСОБА_2 до реєстру осіб, що мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіну Марину Анатоліївну визнати права ОСОБА_2, як нового кредитора за договором банківського вкладу «Строковий» №18939/2009 від 25 червня 2009 року, у сумі 9888 євро та суми відсотків і включити ОСОБА_2 до реєстру осіб, які мають право на отримання компенсації за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволені інших позовних вимог - відмовлено.

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного від 08.09.2015 №815/2158/15, Одеський окружний адміністративний суд 16.10.2015 видав виконавчий лист №815/2158/15.

25.11.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№49471456.

Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови, боржника зобов'язано самостійно виконати в 7-денний термін рішення суду. Інформацію про виконання запропоновано надати на адресу відповідача, що вказана в даній постанові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2015 ВП№49471456 надійшла на адресу позивача (боржника) 01.12.2015.

Позивач вважаючи, що постанова надійшла після закінчення терміну для її добровільного виконання, що позбавляє його можливості виконати її у строк визначений законом, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені в Закону України «Про виконавче провадження».

Абзацом 2 частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі документи, в тому числі і виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (пункт 1 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача та на підставі виконавчого документа, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, є обов'язком державного виконавця.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до виконавчого документу, зокрема, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Також, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Судом встановлено, що виданий Одеським окружним адміністративним судом виконавчий лист від 16.10.2015 №815/2158/15 відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Як видно з матеріалів справи, 25.11.2015 заступником начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№49471456 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду 16.10.2015 №815/2158/15.

Також, суд відхиляє посилання позивача на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2015 ВП№49471456 надійшла на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни після закінчення терміну для її добровільного виконання, що позбавляє останнього можливості виконати її у строк визначений законом, як на підставу для визнання протиправною та скасування такої постанови, з огляду на наступне.

Приписами статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено відсутність відповідних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2015 ВП№49471456 прийнята суб'єктом владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для її скасування, у суду не має.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський