Ухвала суду № 56753770, 09.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2016 р. м. Київ К/800/37257/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Веденяпін О.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015

у справі № 813/2605/14 (876/5961/15)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)

до Управління

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року СПД ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення від 17.03.2014 № 27/2100/НОМЕР_1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 у позові відмовлено з посиланням на правомірність притягнення позивача до відповідальності за безліцензійний продаж алкогольних напоїв неповнолітнім особам.

В апеляційному порядку справа переглядалася неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.05.2015 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд для належної перевірки факту продажу позивачем алкогольних напоїв неповнолітнім особам.

За наслідками нового апеляційного розгляду постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 рішення суду першої інстанції зі спору скасовано; позов задоволено; оспорюване рішення визнано протиправним і скасовано.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Управління, в якій воно просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для застосування до позивача оспорюваної суми штрафних санкцій став факт продажу позивачем алкогольних напоїв (пляшки пива «Старе місто» та пляшки слабоалкогольного напою «Віскі-вишня») особам, які не досягли 18 років, та за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами, як це зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.10.2013 № 0220293.

Згідно з частиною одинадцятою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною першою статті 15-3 названого Закону заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до частини другої статті 17 цього ж Закону у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; порушення вимог статті 153 цього Закону тягне застосування штрафу в сумі 6800 гривень.

Отже, застосована до позивача штрафна санкція цілком відповідає наведеній у Законі санкції за продаж пива неповнолітнім особам.

У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанції дійшли різних висновків щодо факту вчинення позивачем розглядуваного правопорушення. Так, суд першої інстанції, погоджуючись із законністю застосування до позивача оспорюваного штрафу послався на: постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 12.12.2013 № 181 (а.с. 26), згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 1700 грн. за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами внаслідок продажу 23.10.2013 пляшки пива «Старе місто» та пляшки слабоалкогольного напою «Віскі вишня» неповнолітнім; залучені до матеріалів справи копії письмових пояснень неповнолітніх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтвердили факт придбання алкогольних напоїв у магазині позивача; рапорти дільничого інспектора.

У той же час апеляційний суд, відхиляючи зазначені докази, належним чином не спростував засвідчені ними факти.

В ухвалі Вищого адміністративного суду від 27.05.2015 з даного спору зазначено, що обставини, установлені постановою Галицького районного суду міста Львова від 22.08.2014 у справі про адміністративне правопорушення № 461/5106/14-а, згідно з якою визнано протиправними дії працівників Личаківського РВ ЛМУ ГУВСУ у Л/о та скасовано протокол про адміністративне правопорушення від 23.10.2013 № 0220293, не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність у діях позивача ознак складу правопорушення, за яке СПД ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності згідно з рішенням від 17.03.2014 № 27/2100/НОМЕР_1.

Також касаційний суд зазначив, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності та щирості наданих письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційний суд повинен був викликати цих осіб у судове засідання та безпосередньо допитати їх як свідків в установленому порядку. В іншому випадку відхилення пояснень цих осіб як доказів не можна визнати обґрунтованим.

Втім апеляційним судом було проігноровано вказівки та висновки суду касаційної інстанції, викладені ним в ухвалі від 27.05.2015; фактично при прийнятті постанови від 14.07.2015 апеляційним судом було відтворено висновки, викладені у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2015, які були визнані помилковими ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015.

Будь-яких фактів, які б слугували належним спростовуванням обставинам, установленим у постанові суду першої інстанції зі спору з урахуванням висновків суду касаційної інстанції по цій справі, апеляційним судом не встановлено.

Слід наголосити, що не може бути визнана об'єктивною оцінка обставин справи, при якій змістовно тотожні обставини отримують діаметрально протилежне тлумачення, без зазначення причин для цього.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне погодитися з правильністю наданої судом першої інстанції правовою оцінкою обставин даної справи щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за вчинене правопорушення.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 у справі № 813/2605/14 (876/5961/15) скасувати.

3. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі № 813/2605/14 (876/5961/15) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Веденяпін