ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2012 р.Справа № 2-а/1570/3583/11
Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства „Айстьюд до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, -
встановиЛА:
Позивач, приватне підприємство „Айстьюд, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 546 від 28.02.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Айстьюд». Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо не вручення Приватному підприємству «Айстьюд»копії акту «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Айстьюд», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року»від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та обєктивного розгляду обставин справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків).
Згідно з п.79.2 ст.79 ПКУ, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
На підставі рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.02.2011 року №546, була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Айстьюд»з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
26.02.2011 року було складено та направлено поштою запит керівнику ПП «Айстьюд»№ 1655/10/23-5 з повідомленням про вручення. Вказане поштове відправлення було повернуто з відміткою пошти «не значиться».
У зв'язку з неможливістю вручення нарочно повідомлення про проведення перевірки та копії наказу керівнику підприємства для ознайомлення, складено акт про неможливість вручення вищезазначених документів від 03.03.2011 №3/23-512/11. Повідомлення про проведення перевірки та копію наказу направлено Укрпоштою поштовим відправленням з повідомленням про вручення, яке повернуто 07.03.2011 з відміткою пошти «не значиться».
На підставі службового посвідчення головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_4 проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Айстьюд», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
Відповідно до службової записки від 03.03.2011 року №1135/26-53 ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси місцезнаходження підприємства не встановлено, про що складено відповідний акт, проведеними заходами ВПМ встановлено, що виробничі, складські приміщення та автотранспорт у підприємства відсутні.
До видів діяльності позивача відносяться:
- роздрібна торгівля паливом;
- оптова торгівля паливом;
- оптова торгівля будівельними матеріалами;
- оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням;
- роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом;
- організація перевезення вантажів.
Основний вид діяльності - торгівля паливом. Дані про наявність (відсутність складських приміщень, відповідного обладнання для зберігання, навантаження) розвантаження вищевказаної продукції відсутні.
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України, в якій чітко зазначається, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Стаття 1 Закону України «Про підприємництво»визначає, підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на Власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. У відповідності з Національним класифікатором України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили. технологічних процесів, тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.
Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.
За грудень 2010 року ПП «Айстьюд»встановлено відображення (згідно АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів»наводиться звітна форма «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями. Проведеним аналізом встановлено, що підприємство придбало товар у постачальників, які визнано банкрутом, що основним видом діяльності мали:
ТОВ «Укліпсе 2010»- оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням.
ПП «АЗІС»- оптова торгівля іншими товарами, та продавало покупцям (яких визнано
банкрутами) що основним видом діяльності мали:
ТОВ «Пєллорус»- оптова торгівля м'ясо та м'ясопродуктами.
Зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, це свідчить про зміну номенклатури по ланцюгу придбання-продаж.
Згідно даним податкової звітності (форма 1-ДФ), надано підприємством ДПІ у Приморському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих у ПП «Айстьюд»за II квартал 2010 року становить 1 особу.
Це свідчить про відсутність у підприємства ПП «Айстьюд»трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів.
За даними податкової звітності основні засоби у ПП «Айстьюд»відсутні.
Таким чином, за результатами аналізу, не встановлено наявність у ПП «Айстьюд»власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. П.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Також, п.3 ст. 203 ЦК України вказує на те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а п.5 ст.203 ЦК України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з п.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, інформації, доведеної службовою запискою ВПМ ДПІ, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт послуг).
Відповідно до п.4 розділу IV положення «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 за №984 та відповідно до п. ст. 58 ПК України, за результатами проведеної документальної перевірки складається акт (довідка), що підписується відповідальними особами підприємства та перевіряючи ми, після чого платнику податків надається під підпис для ознайомлення чи надсилається поштою примірник акту документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
На підставі вищевикладеного, було складено акт «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Айстьюд», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року», що не є результатом проведеної перевірки, а лише фіксує факт неможливості проведення документальної перевірки та вказує на ознаки нікчемності укладених підприємством угод на підставі проведеного аналізу наявної в ДПІ інформації.
Такі акти складаються у разі неможливості проведення документальної перевірки відповідно до п.4.4. розділу 4 Наказу ДПА України №622 від 01.10.2008року «Методичні рекомендації щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства», які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, та не вимагають підпису відповідальної особи, відповідно не надаються платнику податків.
Що стосується доводів позивача щодо необґрунтованості висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси, то вони судом не приймаються, оскільки не є предметом спору, про що і зазначив суд першої інстанції у своїй постанові.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства „Айстьюд про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення до справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року по справі № 2-а/1570/3583/11, - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства „Айстьюд до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову приватному підприємству „Айстьюд, відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 56753106, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1570/3583/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: