Рішення № 56753035, 16.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2011 р. Справа № 16/098-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Заступника прокурора Київської області в інтересах держави

в особі: 1. Міністерства фінансів України, м. Київ,

2. Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Недвар", с. Білогородка, Києво-

Святошинський район

про стягнення 693 327,40 грн.

за участю представників:

від прокуратури не зявився;

від позивача 1 - ОСОБА_1, довіреність № 31-15030-09/09 від 08.04.2011 р., головний

юрист;

від позивача 2 ОСОБА_2, довіреність № 644 від 23.05.2011 р., заступник начальника

відділу;

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Заступник прокурора Київської області (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 05/1-1322вих від 30.06.2011 р. (вх. № суду 2565 від 06.07.2011 р.) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України (надалі - позивач 1), 2. Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (надалі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Недвар (надалі - відповідач) про стягнення 431 638,73 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 22.1/84-КЛТМ-07 від 10.04.2007 р., 217 314,89 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 26 639,98 грн. заборгованості зі сплати комісії, 260 282,19 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 1 406,48 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач не погасив наданий йому на підставі кредитного договору № 22.1/84-КЛТМ-07 від 10.04.2007 р. кредит, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 431 638,73 грн. за кредитом та 217 314,89 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом. У звязку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 260 282,19 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 1 406,48 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру, ст. 121 Конституції України, оскільки Відкрите акціонерне товариство Родовід Банк капіталізований шляхом придбання 99,9% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, а порушення позичальником кредитних зобовязань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобовязань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.

Ухвалою суду від 08.07.2011 р. порушено провадження у справі № 16/098-11 та призначено її розгляд на 19.07.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 19.07.2011 р. позивач 1 надав письмові пояснення по справі, в яких просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач 2 вимоги ухвали суду від 08.07.2011 р. не виконав, витребувані документи не надав.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.2011 р. не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 08.07.2011 р., про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

19.07.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.08.2011 р.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2011 р. не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.07.2011 р., про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

02.08.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.08.2011 р.

В судове засідання 16.08.2011 р. прокурор не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник позивача 2 надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 431 638,73 грн. заборгованості зі сплати кредиту, 260 282,19 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 1 406,48 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. Щодо стягнення з відповідача 217 314,89 грн. відсотків за користування кредитом, заявлених прокурором до стягнення у позовній заяві, то позивач 2 зазначив, що відсотки сплачені відповідачем та надав відповідні докази. Щодо стягнення з відповідача 26 639,98 грн. заборгованості зі сплати комісії, заявленої прокурором до стягнення у позовній заяві, то позивач 2 зазначив, що комісія не передбачена кредитним договором.

Прокурор вимоги ухвал суду не виконав, позовні вимоги не уточнив, не надав правового обґрунтування стягнення заборгованості зі сплати комісії в сумі 26 639,98 грн. та не надав розрахунок цієї заборгованості.

Враховуючи, що позов заявлено прокурором, прокурор не надав уточнення позовних вимог, то вимоги розглядається в редакції, викладеній в позовній заяві прокурора, а саме про стягнення 431 638,73 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 22.1/84-КЛТМ-07 від 10.04.2007 р., 217 314,89 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 26 639,98 грн. заборгованості зі сплати комісії, 260 282,19 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 1 406,48 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Представник відповідача у судове засідання 16.08.2011 р. не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 02.08.2011 р., про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 08.07.2011 р. про порушення провадження у справі, від 19.07.2011 р. та від 02.08.2011 р., які направлялися за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, яка співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.08.2011 р. Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням звязку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році № 01-8/1228 від 02.06.2006 р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками за зазначеню адресою не проживає, адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів 1 та 2, присутніх в судових засіданнях, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк, який змінив назву на Публічне акціонерне товариство Родовід Банк, що підтверджується п. 1.3 Статуту ПАТ Родовід Банк та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 219900 («Банк», надалі позивач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Недвар («позичальник», надалі - відповідач) було укладено кредитний договір № 22.1/84-КЛТМ-07 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цим Договором встановлюються мета, порядок та умови видачі (надання) позивачем 2 в майбутньому кредитів (траншів) відповідачу в національній валюті України та/або в іноземних валютах (долари США та євро) в межах загальної суми 121 000,00 доларів США на основі додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього Договору, які є його невідємною частиною.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.04.2007 р., укладеної між сторонами, позивач 2 надає відповідачу кредит (транш) за цією додатковою угодою в сумі 610 000,00 грн. Відповідач зобовязується повернути кредит, наданий за цією додатковою угодою, не пізніше 10.04.2010 р. на рахунок позивача 2.

Згідно п. 2.2 Договору кредити видаються на наступні цілі (мета використання кредитів): на поповнення обігових коштів та інші потреби, повязані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 від 10.04.2007 р., процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20% річних і підлягає коригуванню позивачем 2 в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу НБУ більше 5,10 грн. за один долар США під час дії цього Договору на кратність такого збільшення. Проценти за користуванням кредитом, наданим за цією додатковою угодою, сплачуються в строки, встановлені кредитним договором на рахунок позивача 2.

Згідно п.п. 2.7.4 п. 2.7 Договору сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього Договору здійснюється відповідачем щомісячно, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Позивач 2 на виконання умов кредитного договору № 22.1/84-КЛТМ-07 від 10.04.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 10.04.2007 р. до кредитного договору перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 610 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 27-24 від 10.04.2007 р. на суму 610 000,00 грн., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору зобовязання за кредитним договором не виконав, в строк до 10.04.2010 р. кредит в повному обсязі не повернув, у звязку з чим станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем 2 становить 431 638,73 грн. неповернутого кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати зазначеної заборгованості на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Таким чином, оскільки відповідач в порушення умов договору № 22.1/84-КЛТМ-07 від 10.04.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 10.04.2007 р. до кредитного договору не сплатив позивачу 2 кредитні кошти в повному обсязі в строк до 10.04.2010 р., то вимога прокурора про стягнення з відповідача 431 638,73 грн. заборгованості по кредиту підлягає задоволенню.

Прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідача 217 314,89 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом. Розрахунок зазначеної заборгованості по процентах прокурором до суду не наданий.

Позивач 2 надав розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що відповідачу було нараховано проценти за користування кредитом в сумі 183 242,91 грн. і заборгованість по процентах на момент розгляду справи у відповідача відсутня. Також позивач 2 надав виписку з банківського рахунку, як доказ сплати відповідачем процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 183 242,91 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

У позовній заяві прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість по процентах в сумі 217 314,89 грн. Однак, саме такий розмір процентів за користування кредитом по Кредитному договору та додатковій угоді прокурором не обґрунтований, розрахунком та доказами не підтверджений.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 34 071,98 грн. = 217 314,89 грн. заборгованості зазначеної в позовній заяві 183 242,91 грн. нарахованої банком та сплаченої відповідачем.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 260 282,19 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 1 406,48 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.п. 3.4.8 п. 3.4 Договору відповідач зобовязаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, сплатити позивачу пеню від суми простроченого платежу за кожний день такої прострочки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 260 282,19 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, яка нарахована за період з 10.09.2008 р. по 21.04.2011 р. та 1 406,48 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 01.08.2008 р. по 23.06.2009 р. за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторонами при укладенні договору погоджено, що пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування сплачується за весь час прострочки.

Однак, прокурором та позивачами не обґрунтована вимога про нарахування пені за прострочення сплати по кредиту з 10.09.2008 р., оскільки відповідно до умов Кредитного договору та додаткової угоди № 1 відповідач зобовязується повернути кредит не пізніше 10.04.2010 р. Тобто прострочення зобовязання по поверненню кредиту розпочинається з 11.04.2010 р., а не з 10.09.2008 р. Доказів того, що позивачем 2 та відповідачем внесено зміни до Кредитного договору та Додаткової угоди № 1 щодо строків повернення кредиту до суду не надано. Також, не надано до суду погодженого позивачем 2 та відповідачем графіку погашення кредиту частинами та доказів порушення відповідачем погашення кредиту частинами за цим графіком. Доказів того, що позивач 2 скористався своїм правом та достроково вимагав повернення кредиту та/або розірвання Кредитного договору до суду не надано.

Таким чином суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення повернення кредиту з 11.04.2010 р. по 21.04.2011 р. (дата зазначена у розрахунку позивача 2, прокурор свого розрахунку до позовної заяви не надав) в сумі 74 419,25 грн. В частині вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 185 862,94 грн. суд відмовляє в задоволенні як в необґрунтованій та недоведеній доказами.

На підставі вказаних норм права, умов кредитного договору та додаткової угоди № 1, враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, наданий позивачем 2, проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірний, вимоги про стягнення з відповідача 1 406,48 грн. пені за процентами визнаються судом та підлягають задоволенню.

Також у позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати комісії в сумі 26 639,98 грн. (розрахунок зазначеної заборгованості прокурором до позовної заяви не доданий).

Позивач 2 у судових засіданнях зазначив, що умовами кредитного договору та додаткової угоди № 1 не передбачено отримання банком та сплата відповідачем комісії, тому заборгованість зі сплати комісії у відповідача перед позивачем 2 відсутня.

Прокурор в судових засіданнях, в яких був присутній, не зміг пояснити та обґрунтувати свою вимогу про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в сумі 26 639,98 грн., уточнення позовних вимог не надав, в судове засідання 16.08.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Умовами Кредитного договору та додаткової угоди № 1 до нього не встановлено зобовязання відповідача сплачувати позивачу 2 комісію, тому вимога прокурора про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в сумі 26 639,98 грн. є необґрунтованою, недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково: 431 638,73 грн. заборгованості за кредитом, 74 419,25 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1 406,48 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 183 242,91 грн. процентів за користування кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Недвар (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 47, ідент. код 33715760) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, ідент. код 14349442) 431 638 (чотириста тридцять одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 73 коп. заборгованості за кредитом, 74 419 (сімдесят чотири тисячі чотириста девятнадцять) грн. 25 коп. пені за порушення строків сплати кредиту, 1 406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 48 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Недвар (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 47, ідент. код 33715760) в доход Державного бюджету України 5 074 (пять тисяч сімдесят чоти) грн. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті позову відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко