Рішення № 56753028, 22.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р. Справа № 4/100-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватної виробничо - комерційної фірми "Віссон", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Київський м'ясопереробний завод",

м. Вишневе

про стягнення 70 665,21 грн.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1 директор;

відповідач не зявився.

Обставини справи:

Приватною виробничо - комерційною фірмою "Віссон" (позивач) заявлено позов до Закритого акціонерного товариства "Київський м'ясопереробний завод" (відповідач) про стягнення 70 665,21 грн., які складаються з заборгованості в розмірі 48434,00 грн. боргу, 4359,06 грн. 3% річних, 17872,15 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання щодо оплати товару отриманого згідно видаткових накладних № 6171 від 17.06.2008р., № 6172 від 17.06.2008р., № 6173 від 17.06.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.07.2011р.

Ухвалами суду від 18.07.2011р. та від 08.08.2011р. розгляд справи відкладався.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 08.07.2011р., 18.07.2011р., 08.08.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103229014335 від 20.07.2011р., в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

Приватною виробничокомерційною фірмою "Віссон" на підставі виставлених Закритому акціонерному товариству "Київський м'ясопереробний завод" рахунків-фактур було здійснено відпуск товару, що підтверджується видатковими накладними (копії в матеріалах справи) № 6171 від 17.06.2008р. на суму 39900,00 грн., № 6172 від 17.06.2008р. на суму 16914,00 грн., № 6173 від 17.06.2008р. на суму 1620, 00 грн., які підписані представниками обох сторін.

Факт отримання з боку відповідача товару підтверджується також належним чином оформленою довіреністю, виданою на імя ОСОБА_2.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку, визначеному процесуальним законодавством, позивач направив на адресу відповідача претензію № 0107/08-01 від 01.07.2008 року з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 48434,00 грн. протягом 3 банківських днів та перерахувати грошову суму на розрахунковий рахунок позивач.

Однак, відповідачем вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Оскільки відповідач за вказані роботи у встановлені строки за договором не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, та у звязку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Станом на дату подання позову (06.07.2011р.) відповідач свої зобовязання перед позивачем в повному обсязі не виконав, та не розрахувався за отриманий товар.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобовязання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобовязання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обвязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач поставив відповідачу товар, а останній зобовязаний за нього розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, в звязку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів, які б свідчили про оплату товару не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 48434,00 грн. заборгованості за поставлений товар, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, 3% річних (за період з 17.06.2008р. по 16.06.2011р.) складають 4359,06 грн., інфляційні втрати (за період з 17.06.2008р. по 16.06.2011р.) 17 872,15 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленого терміну сплати заборгованості на підставі претензії, а також враховуючи норми статті 530 Цивільного кодексу України, встановив, що заявлені позивачем до стягнення 4359,06 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 4279, 44 грн. (за період з 07.07.2008р. по 16.06.2011р.) та 17872,15 грн. інфляційних втрат за згаданий період підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48434,00 грн. боргу, 4279,44 грн. 3% річних, 17872,15 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київський м'ясопереробний завод" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 9, код ЄДРПОУ 05407953) на користь Приватної виробничо - комерційної фірми "Віссон" (49087, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23071052) 48 434 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн.. 00 коп. основного боргу, 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят девять) грн.. 44 коп. 3% річних, 17872 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 705 (сімсот пять) грн.. 85 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 25.08.2011р.