Постанова № 56752924, 23.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2016 р.Справа № 916/4852/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.03.2016р.:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації

на рішення господарського суду Одеської області

від 05 лютого 2016 року

по справі №916/4852/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації

про стягнення 60980,06 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.03.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и л а:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2016р. по справі №916/4852/15 (суддя Петренко Н.Д.) частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації про стягнення 60980,06 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у сумі 43713,52 грн., 3% річних у сумі 1074,27 грн., інфляційних втрат у сумі 15444,42 грн. та 1203,42 грн. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено з посиланням на те, що позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором № 1370/11 від 10.01.2011р. у повному обсязі та надав відповідачу послуги, проте, останній не розрахувався з позивачем за надані послуги, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 43713,52 грн., що в свою чергу, стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації, в якій відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі дотримано вимоги щодо доступу до суду, рівності всіх учасників перед законом і судом, змагальності сторін, незалежності та неупередженості суду, вмотивованості судового рішення з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

17.03.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 17.03.2016р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР про участь у судовому засіданні 23.03.2016р. о 10:15 год. в режимі відеоконференції по справі №916/4852/15 відмовлено.

21.03.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Також, 21.03.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що позивач не має можливості зявитися в судове засідання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні даного клопотання з посиланням на те, що до клопотання не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують викладені в ньому обставини, при цьому, відповідно до ухвали від 29.02.2016р. явка сторін не визнавалась обовязковою.

Представник позивача в судове засідання 23.03.2016р. не зявився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 01.03.2016р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2011р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (ОСОБА_3) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР (Постачальник) укладено договір № 1370/11, згідно п.2.1 якого Постачальник надає технічне забезпечення послуги ОСОБА_3, а ОСОБА_3 надає послугу Абонентам та залучає Абонентів до користування послугою.

Відповідно до п. 4.4. договору до десятого числа кожного місяця, який слідує за Звітнім періодом, Сторони надають одна одній Статистичний Звіт (Звіт), що містить у собі звіт щодо кількості наданих послуг відповідно схеми тарифікації послуги. Якщо різниця у Звітах складатиме 3% або менше, то оплата проводиться автоматично, якщо різниця буде більша ніж 3% - проводиться звірка із складанням відповідного акту звірки. Період урегулювання розбіжностей 30 календарних днів.

Згідно з п. 4.5. договору Постачальник протягом 5 робочих днів з моменту отримання Звіту складає ОСОБА_3 виконаних робіт на підставі Звіту та даних власної білінгової системи, та надає його ОСОБА_3.

Відповідно до п. 4.6. договору ОСОБА_3 зобовязаний протягом 5 робочих днів розглянути та підписати ОСОБА_3 або направити Постачальнику письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг. Не надіслана Постачальнику письмова мотивована відмова протягом 5 робочих днів з дня отримання ОСОБА_3, підтверджує прийняття оператором наданих послуг.

Згідно п. 4.7. Договору ОСОБА_3 зобовязується здійснити оплату Послуг Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту отримання ОСОБА_3 виконаних робіт та отримання рахунку від Постачальника за надані послуги.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення їх підписів печатками Сторін та діє до 31 грудня 2011р. (п.6.1 договору).

Додатком № 1 до договору № 1370/11 від 10.01.2011р. визначено режими надання послуги з відповідними тарифами.

Додатком № 2 до договору № 1370/11 від 10.01.2011р. сторонами визначено умови взаємоз`єднання мереж Постачальника та ОСОБА_3.

Матеріали свідчать, що 01.12.2012р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (ОСОБА_3), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації (Новий ОСОБА_3) було укладено угоду про заміну сторони у договорі № 1370/11 від 10.01.2011р., згідно з п.1 якої ОСОБА_3 передає Новому ОСОБА_3 усі свої права та обовязки, що виникли у нього на підставі договору, внаслідок чого відбувається зміна сторони в договорі.

31.12.2014р. додатковою угодою № 4 про припинення дії договору № 1370/11 від 10.01.2011р. сторони дійшли згоди припинити дію договору № 1370/11 від 10.01.2011р. з 31.12.2014р.

Як стверджує позивач, 02.01.2015р. ним на адресу відповідача направлено ОСОБА_3 здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та відповідні рахунки фактури № 0/11/14-10 від 30.09.2014р., № 0/11/14-11 від 31.10.2014р., № 0/11/14-12 від 30.11.2014р., № 0/11/14-13 від 31.12.2014р., які були отримані відповідачем 05.01.2015р.

Крім того, позивач зазначає, що він 05.02.2015р. направив на адресу відповідача лист вимогу за вих. № 01/02, відповідно до якого просить відповідача ліквідувати борг за надані послуги, який виник за період з вересня по грудень 2014р. згідно з Актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та умовами Договору № 1370/11 від 10.01.2011р. Вказаний лист відповідач отримав 10.02.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Позивач зазначає, що він виконав взяті на себе зобовязання за договором у повному обсязі та надав відповідачу послуги. Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у звязку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 43713,52 грн. (14891,44 грн. згідно з рахунком-фактурою № 0/11/14-11 від 31.10.2014р.; 14411,04 грн. згідно з рахунком-фактурою № 0/11/14-12 від 31.11.2014р.; 14411,04 грн. згідно з рахунком-фактурою № 0/11/14-13 від 31.12.2014р.). При цьому, позивач вказує, що будь-яких письмових скарг чи відмови від підписання ОСОБА_3 виконаних робіт (наданих послуг) позивачу від відповідача не надходило, отже, за умовами договору відповідач вважається таким, що прийняв відповідні послуги.

Враховуючи несплату відповідачем наявної заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації заборгованості у сумі 43713,52 грн., 3% річних у сумі 1074, 27 та інфляційних втрат у сумі 16174,27 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, 10.01.2011р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (ОСОБА_3) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНТЕДЖЕР (Постачальник) укладено договір № 1370/11, згідно п.2.1 якого Постачальник надає технічне забезпечення послуги ОСОБА_3, а ОСОБА_3 надає послугу Абонентам та залучає Абонентів до користування послугою.

01.12.2012р. між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані» (ОСОБА_3), Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕДЖЕР" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації (Новий ОСОБА_3) було укладено угоду про заміну сторони у договорі № 1370/11 від 10.01.2011р., згідно з п.1 якої ОСОБА_3 передає Новому ОСОБА_3 усі свої права та обовязки, що виникли у нього на підставі договору, внаслідок чого відбувається зміна сторони в договорі.

31.12.2014р. додатковою угодою № 4 про припинення дії договору № 1370/11 від 10.01.2011р. сторони дійшли згоди припинити дію договору № 1370/11 від 10.01.2011р. з 31.12.2014р.

02.01.2015р. позивачем на адресу відповідача направлено ОСОБА_3 здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та відповідні рахунки фактури № 0/11/14-10 від 30.09.2014р., № 0/11/14-11 від 31.10.2014р., № 0/11/14-12 від 30.11.2014р., № 0/11/14-13 від 31.12.2014р., які були отримані відповідачем 05.01.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.01.2015р. (арк. спр. 84).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2015р. позивач направив на адресу відповідача лист вимогу за вих. № 01/02, відповідно до якого просить відповідача ліквідувати борг за надані послуги, який виник за період з вересня по грудень 2014р. згідно з Актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0023, № ОУ-0024, № ОУ 0025, № ОУ-0026 та умовами договору № 1370/11 від 10.01.2011р. Вказаний лист відповідач отримав 10.02.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.02.2015р. (арк. спр. 87).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобовязань за договором № 1370/11 від 10.01.2011р. в частині надання відповідних послуг, в той час, матеріали справи не містять жодних доказів, в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, виконання відповідачем власних зобовязань в частині повної та своєчасної оплати за вказані послуги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення основної заборгованості у розмірі 43713,52 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1074, 27 та інфляційних втрат у сумі 16174,27 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає його правильним, відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі,.

При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначена позивачем сума інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 15444,42 грн., оскільки позивачем допущена арифметична помилка при їх нарахуванні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання відповідача про надання часу для примирення сторін, оскільки до винесення рішення, судові засідання по справі були призначені на 24.12.2015р. та 20.01.2016р. та двічі відкладалися, проте, відповідач, жодним чином не скористався своїм правом щодо надання будь-яких пояснень щодо суті справи, та, як зазначає позивач, жодних пропозицій щодо урегулювання спору від відповідача не надходило. При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що задоволення вказаного клопотання є правом, а не обовязком суду.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернаціональні текомунікації слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016р. у справі №916/4852/15 без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016р. у справі №916/4852/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 28.03.2016р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.