Постанова № 5675263, 04.08.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2503/08

04 серпня 2008 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Гром Л. М.

При секретарі Закупрі П.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька Розумної О.В. про визнання неправомірними її дій та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька Розумної О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька Розумної О.В. та скасування постанови відповідача - Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька Розумної О.В. від 18 червня 2008 р. про накладення на неї - Голову Правління Банку «Демарк» ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн.

У позовних вимогах зазначено, що відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьк в особі головного державного виконавця ВДВС Калінінського РУЮ в м. Донецьк Розумної О.В. 18.06.2008 р. було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 170 грн. на Голову Правління Банку «Демарк» - ОСОБА_1 і яка була винесена на підставі невиконання вимог державного виконавця, що полягали у поверненні без виконання постанови ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку про арешт коштів боржника від 27.05.2008 р. щодо виконання її

у частині накладення арешту на кошти клієнта банку МСП «Донбуд -5». Та, як вважає відповідач, постанова про накладення арешту від 27.05.2008 р. була оформлена відповідно до чинного законодавства і підлягала обов'язковому виконанню Банком «Демарк». Але вона, як позивач, не може погодитися з висновками відповідача, оскільки повернули вимогу державного виконавця без виконання у відповідності із діючим законодавством. Зокрема, як вбачається підставою для накладення арешту, і як це зазначено в самій постанові від 27.05.2008 р. є вимоги-рішення від 04.01.2008 р. та від 05.02.2008 p., виданих Управлінням ПФУ в Калінінському районі м. Донецька та постанови про стягнення виконавчого збору. Між тим за вимогами ст. 107 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на відповідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 р. №22, п. 10.1 арешт коштів, що належить юридичним та фізичним особам та знаходяться в банку, можливе лише за рішенням суду або за постановою державного виконавця, прийнятого за рішенням суду.

Виходячи з цього постанова відповідача про арешт коштів клієнта банку від 27.05.2008 p., що прийнята на підставі вимог Пенсійного фонду України є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. Про це і був повідомлений відповідач листом банку від 09.06.2008 р. В постанові про накладення штрафу відповідач зазначає про ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 14.05.2008 р. і додає копію її завірену ДВС. Але вказана ухвала суду не зазначена як підстава для накладення арешту в постанові від 27.05.2008 р. про накладення арешту на кошти. Крім того, в даній ухвалі зазначається про звернення стягнення на грошові кошти, а не про арешт коштів. Звернення стягнення та арешт коштів - це різні поняття, різні операції, різні дії державного виконавця. Тому, що не зазначено в постанові державного виконавця, або в судовому акті банк не має право виконувати. Тому у відповідності п.10.1 Інструкції НБУ №22, при виявленні оформлення постанови про арешт коштів з порушенням норм законодавств, документ підлягає поверненню без виконання з листом про причину повернення, що було і зроблене. В даному випадку у відповідача відсутні підстави для накладення штрафу за невиконання незаконних вимог державного виконавця.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надіслані, суд визнав за можливе розгляд справи, за зазначених обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких

ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Як вбачається з матеріалів справи на адресу Банку «Демарк» направлена постанова про арешт коштів боржника від 27.05.2008 р. головним державним виконавцем ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку Розумної О.В.

Як зазначено в постанові, головний державний виконавець встановив невиконання в добровільному порядку боржником виконавчого документу та за інформацією наданою ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про відкриття рахунків боржником, постановив накласти арешт на грошові кошти у сумі 644, 72 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках різних банків в т.ч.1 банку «Демарк». У установчій частини постанови, державний виконавець зазначає, що дане рішення прийняте згідно ухвали суду №6-96/08 від 14.05.2008 р., при примусовому виконанні вимог про сплату недоїмки, рішень від 04.01.2008 р та 05.02.2008 p., виданих УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та постанови про стягнення виконавчого збору з МСП « Донбуд -5» на загальну суму 644, 72 грн.

Дана постанова державного виконавця, підписана, затверджена та на неї постановлена «мокра»печатка.

З погляду на наведене, у позивача не було підстав вважати, що в постанові немає посилання на рішення суду, оскільки в тексті постанови чітко визначено - «згідно ухвали суду №6-96/08».

Доводи позивача в тій частині, що фактично в постанові визначені декілька документів, які стали приводом для прийняття постанови, окрім ухвали суду не відповідає дійсності та суперечить наданим доказам по справі.

Так, згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен вжити заходи примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Нормами ст. 377 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про звернення стягнень на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів, вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає

подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до глави 10 Порядку виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів Постанови Правління Національного банку України від 18.10.2006 р. № 407 п.10.1 обмеження права клієнта щодо розпорядження коштами, що зберігаються на його рахунку відповідно до ст. 1074 Цивільного Кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, установлених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігається на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятою на підставі рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту, у порядку, установленому законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника встановлюється ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» передбачається примусове виконання рішень інших органів, як сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі, спрямованих на примусове виконання рішення судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, зазначених Законом України «Про виконавче провадження» іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями відповідно Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

З погляду на вимоги закону, державний виконавець при примусовому виконанні стягнень з боржника, не має можливості іншого виконання без накладення арешту державним виконавцем на рахунки боржника, що в іншому порядку буде вважатися грубим порушенням прав стягувача у виконавчому порядку.

Державний виконавець на підставі своєчасного та повного виконання рішень, має право звернутися з поданням до суду про звернення стягнень на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в банках.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право - на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом,

накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в т.ч. на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Тобто, ці дії державного виконавця можуть мати місце тільки при рішенні суду про стягнення коштів або накладення арешту. Відповідно до цього, державний виконавець у своєму поданні до Калінінського районного суду м. Донецька, ставив питання щодо вирішення судом питання про звернення стягнення на грошові кошти з метою виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з МСП « Донбуд-5» на користь УПФУ в Калінінському районі м. Донецька, витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору на користь держави та обернути стягнення на грошові кошти в сумі 644, 75 грн. боржника МСП « Донбуд -5» , які знаходяться на розрахункових рахунках № 20404040000753 у Донецькій філії ВАТ КБ «Південкомбанк» МФО 335861, №26005000690005 у ВАТ «Банк Демарк», м. Чернігів МФО 353575, №26009301745644 в установі банку Філія «ГУ ПІБ в Донецькій області» м. Донецьк МФО 334635, № 290262100 Філія АБ «УкрБізнесБанк» м. Ясинувата МФО 335623, що зареєстровані за боржником МСП «Донбуд-5» (код ЕДРПОУ 13482561), юридична адреса м.Донецьк- 59 , вул. Сеченова , 26.

Дане подання державного виконавця було задоволено ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 14.05.2008 р. Та на підставі цього рішення суду про звернення стягнень на грошові кошти боржника на рахунках банку державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника від 27.05.2008р. Ця постанова не містить в собі суперечностей щодо вимог діючого законодавства і відповідно Інструкції та Законів України, якими керується у своїй діяльності банк «Демарк».

Ствердження позивача, що в постанові про накладення арешту на кошти всупереч вимог закону, відсутнє посилання на рішення суду, а зазначені інші документи, зокрема рішення, видані УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та постанова про стягнення виконавчого збору з МСП «Донбуд-5», є безпідставним і спростовується вищенаведеними доводами, а також листом Банка «Демарк» про повернення без виконання постанови державного виконавця. Так з тексту цього листа вбачається, що позивач належним чином зрозумів про винесення постанови про накладення арешту на кошти згідно ухвали суду № 6-96 -08 від 14.05.2008 р., при примусовому виконанні вимог про сплату недоїмки, рішень від 04.01.2008 р. та 05.02.2008 р, виданих в Калінінському районі м. Донецька та постанови про стягнення виконавчого збору з МСП «Донбуд-5». Оскільки в постанові не було

зазначено змісту ухвали та вказівка в постанові, що вона винесена на виконання рішень, виданих УПФУ, позивачем було виявлена невідповідність такої постанови державного виконавця вимогам діючого законодавства, за нормами яких арешт на кошти може бути накладений лише за рішенням суду. Тобто, позивач вважав, що арешт на кошти державним виконавцем накладався не на підставі судових рішень.

Згідно вимог п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 виконання банком арешту коштів, що зберігається на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця про арешт коштів, прийнятою на підставі рішення суду про стягнення коштів або про накладення арешту, у порядку установленому законом. В даному випадку незрозумілість вступної частини постанови про накладання арешту на кошти державного виконавця не може вважатися такою, що не відповідає вимогам закону та поверненню її без виконання.

Судові рішення, яким суд вирішує питання за вимогами діючого законодавства викладається у в формі рішення, постанови, ухвали, вироку. Згідно вимог ст. 377 ЦПК України державний виконавець при примусовому виконанні рішень інших органів ( посадових осіб ) за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, має право звернути з поданням до суду про звернення стягнень на грошові кошти, що як вбачається з ухвали Калінінського районного суду м. Донецька від 14 травня 2008 р було виконано. Так в ухвалі суду зазначено про задоволення подання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках банку боржника в установах банку, в т.ч. які знаходяться і на розрахунковому рахунку у ВАТ «Банк Демарк» м. Чернігова. Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 27.05.2008 p., її зміст відповідає прийнятому рішенню судом. Аналогічного змісту постанови про арешт коштів боржника від 27.05.2008 р. головного державного виконавця направлені і в інші установи банків. За таких підстав, суд не встановив порушень вимог діючого законодавства, яким керуються в своїй діяльності банк, щодо виконання постанов державного виконавця, рішень суду про накладення арешту на кошти боржника.

Тому дії державного виконавця відповідно до проведення примусового виконання вимог про сплату недоїмки, рішень від 04.01.2008 р та 05.02.2008 p., виданих УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та постанови про стягнення виконавчого збору з МСП « Донбуд-5», згідно ухвали суду №6-96/08 від 14.05.2008 р. відповідають її повноваженням та нормам законодавства.

В постанові про накладення штрафу від 18.06.2008 р. головний державний виконавець Розумна О.В. з урахуванням акту від 18.06.2008 р. прийшла до висновку про невиконання законних вимог державного виконавця без поважних причин. На підставі ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» держаний виконавець має право застосувати до боржника штрафні санкції, у разі виконання без поважних причин вимог державного виконавця. Постанова про накладення штрафу від 18.06.2008 р. головного державного виконавця Розумної О.В. ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька винесена в межах своїх повноважень на підставі дотримання вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.