Рішення № 56752172, 24.03.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Справа № 915/2108/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов.№213/58-2016 від 25.01.2016,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Єланецького районного відділу УМВС України в Миколаївській області

(55500, Миколаївська обл., Єланецький р-н, смт.Єланець, вул. Дзержинського, 14),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Плюс

(54020, м.Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4),

про стягнення 36845,0 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 36845,0 грн. за договором про закупівлю нафтопродуктів №0347/т від 17.05.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення приписів чинного законодавства та умов договору про закупівлю нафтопродуктів №0347/т від 17.05.2012 не повністю поставив товар, передбачений договором.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, направлені на адресу відповідача ухвали суду 21.12.2015, 29.12.2015, 04.02.2016 та 25.02.2016 повернулись підприємством звязку у звязку із закінченням строку зберігання (а.с.53-55, 57-59, 64-66, 73-75).

Згідно даних сайту Міністерства юстиції України Безкоштовний пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.02.2016 - день прийняття рішення судом юридична адреса відповідача (54020, м.Миколаїв, вул. 7 Поперечна, 3/4) не змінилась.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.03.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

17.05.2012 між сторонами було укладено договір про закупівлю нафтопродуктів №0347/т (надалі - Договір) (а.с.9-10), згідно п.1.1 якого продавець (відповідач) зобовязується у обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених Договором, передати у власність покупця (позивача) нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин А-80(76), бензин А-92, бензин А-95 (надалі - Товар), а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити такий Товар.

Пунктом 2.1 Договору погоджено, що товар поставляється покупцеві партіями в автотранспорт покупця на автозаправних станціях продавця (перелік яких на вимогу покупця надається продавцем) згідно талонів на товар (далі по тексту - Талони). Талони мають термін дії, який зазначено в Специфікації та видатковій накладній.

Відповідно до п.2.3 Договору, товар переходить у власність покупця в момент загрузки товару в будь-який автотранспортний засіб покупця та підписання покупцем відповідної видаткової накладної продавця (акту приймання-передачі).

Пунктами 3.1, 3.3 Договору сторони визначили, що оплата покупцем товару за Договором здійснюється у безготівковій формі, після підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі). Загальна вартість Договору становить 63700,0 грн.

За умовами п.3.4 Договору покупець зобовязаний здійснити оплату товару не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку та видаткової накладної (акту приймання-передачі) за умови бюджетного фінансування на дані цілі.

Позивач свої зобовязання за договором виконав, оплатив та прийняв талони на пальне на загальну суму 63700,0 грн., що підтверджено видатковою накладною на нафтопродукти №РНП-001326 від 17.05.2012 на суму 63700,0 грн. (а.с.12) та платіжним дорученням №121 від 22.05.2012 на таку ж суму (а.с.13).

Відповідно до п.2.1 Договору, для отримання нафтопродуктів (заправки пальним автотранспорту на АЗС) покупець предявляє продавцю на АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та вартості. При відпуску товару талон на пальне залишається у продавця, що є підтвердженням отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідач свої зобовязання по договору в частині відпуску палива по талонах виконав не належним чином.

Так, позивачем надані суду копії талонів на отримання 1300 літрів бензину А-80 на суму 13195,0 грн. (1300 л. х 10,15 грн. - вартість 1 літра) та 2150 літрів бензину А-92 на суму 23650,0 грн. (2150 л. х 11,0 грн. - вартість 1 літра) на загальну суму 36845,0 грн. (а.с.26-49), які не були ним використані у звязку з тим, що відповідач припинив прийом талонів на своїх АЗС. Оригінали зазначених карток оглянуті судом у судовому засіданні 24.03.2016.

З метою врегулювання спору, 28.09.2015 позивачем було направлено претензію №1 на адресу відповідача з вимогою в обмін на талони повернути суму коштів в розмірі 36845,0 грн. (а.с.18). Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та без виконання.

У відповідності до ч.1 ст.670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи, що за умовами п.1.1 товаром в розумінні даного Договору є саме нафтопродукти (пальне), а не талони на пальне, а відповідно до п.2.1 Договору, підтвердженням отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості є відсутність у нього оригіналів талонів на пальне (які мають залишиться у оператора АЗС відповідача), то наявність у позивача оригіналів талонів на пальне на загальну суму 36845,0 грн. свідчить про його неотримання останнім.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав зобовязання з передання оплаченого позивачем товару у строк визначений договором або повернув суму передплати, відповідач, у порушення приписів ст.33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованість у сумі 36845,0 грн. за недопоставку нафтопродуктів позивачу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015) з 01.09.2015 за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст.4 Закону України Про судовий збір (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При подачі даного позову відповідно до пункту п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір позивач мав сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати, що становив з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 1218,0 грн., позивачем сплачено 1378,0 грн., тобто більше, ніж було встановлено діючим на той час законодавством.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір №3674-VІ від 08.07.2011 (в редакції Закону України №484-VІІІ від 22.05.2015), у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, надлишково сплачена сума судового збору повертається судом за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судовий збір у сумі 1218,0 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності Дизель Плюс, 54020, м.Миколаїв, вул.7 Поперечна, 3/4 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 33853841) на користь Єланецького районного відділу УМВС України в Миколаївській області, 55500, Миколаївська обл., Єланецький р-н, смт.Єланець, вул. Дзержинського, 14 (р/р 35212001001721 у ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08674293) заборгованість у сумі 36845,0 грн. та 1218,0 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 25 березня 2016 року.

Суддя М.В. Мавродієва